Словник Української Мови
1. Білкова молекула імуноглобуліну, що специфічно зв’язується з активним ділянками (антигенрозпізнавальними ділянками) інших антитіл, виступаючи таким чином як антитіло проти антитіла.
2. У клітинній біології та імунології — антитіло, епітопом для якого служить ділянка молекули іншого антитіла; використовується як інструмент у дослідженнях імунної системи та в імунометоді аналізу.
1. У астрономії — точка на небесній сфері, протилежна апексу (точці, в напрямку якої рухається Сонце разом із сонячною системою); напрямок, протилежний до вектора просторової швидкості об’єкта.
2. У геології — найнижча точка або зона найбільшого опускання в структурі земної кори (наприклад, у синклінальній складці), протилежна апексу (найвищій точці).
1. У логіці та риториці — твердження, яке спрямоване на спростування або послаблення іншого аргументу, часто шляхом вказівки на його недоліки, протиріччя або необґрунтованість.
2. У філософії та теорії аргументації — контраргумент, що використовується в дискусії для протидії висунутому тезису або обґрунтуванню.
1. (про лікарський засіб) Такий, що спрямований на усунення або попередження порушень серцевого ритму (аритмії); нормалізуючий ритм серцевих скорочень.
2. (про дію, ефект) Пов’язаний з лікуванням аритмії, що має властивість відновлювати нормальний ритм роботи серця.
1. (у хімії) такий, що стосується антиароматичності — властивості циклічних сполук з планарною будовою, де число π-електронів у циклі відповідає правилу 4n (де n — натуральне число), що призводить до високої енергії та нестійкості молекули внаслідок делокалізації електронів.
2. (переносно) такий, що має неприємний, різкий або відразливий запах; протилежний ароматичному.
1. У фізичній органічній хімії — властивість циклічних сполук (антиароматичних систем), які мають 4π-електронів у делокалізованому циклі (де n — ціле число), що призводить до підвищеної енергії та низької стабільності порівняно з відповідними відкритими ланцюговими структурами; протилежність ароматичності.
2. У квантовій хімії — характеристика молекулярної системи, яка формально відповідає критеріям ароматичності (циклічність, планарність, спряженість), але має замкнутий цикл із 4n π-електронами, що зумовлює її дестабілізацію та діамагнітний стрибок.
1. Призначений для лікування або профілактики астми, що сприяє зменшенню астматичних проявів або нападів.
2. Також може стосуватися лікарського засобу, препарату або засобу, що має властивість полегшувати перебіг астми або запобігати її симптомам.
1. (у медицині) такий, що спрямований на профілактику або лікування ателектазу (злипання, безповітряності легеневої тканини), що сприяє розправленню злеглих ділянок легень.
2. (про засіб, препарат, дію) що має властивість запобігати виникненню ателектазу або усувати його.
1. У фізиці елементарних частинок — гіпотетична структура, аналогічна атому, але складається з антиречовини, тобто ядро такого утворення містить антипротони та антинейтрони, а навколо нього рухаються позитрони (антиелектрони).
2. У математиці та теорії графів — у формальному понятті реляційної алгебри або теорії порядку: об’єкт, що є двоїстим або протилежним до поняття “атом” (найменшого непорожнього елемента) у відповідній структурі.
Антиауксин — речовина, яка пригнічує дію або синтез природних регуляторів росту рослин — ауксинів, викликаючи протилежний фізіологічний ефект.