антиароматичність

[ɑntɪɑromɑtɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Хімія) –

    У фізичній органічній хімії — властивість циклічних сполук (антиароматичних систем), які мають 4π-електронів у делокалізованому циклі (де n — ціле число), що призводить до підвищеної енергії та низької стабільності порівняно з відповідними відкритими ланцюговими структурами; протилежність ароматичності.

  2. (Хімія) –

    У квантовій хімії — характеристика молекулярної системи, яка формально відповідає критеріям ароматичності (циклічність, планарність, спряженість), але має замкнутий цикл із 4n π-електронами, що зумовлює її дестабілізацію та діамагнітний стрибок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антиароматичність, р. антиароматичності, д. антиароматичності, з. антиароматичність, о. антиароматичністю, м. антиароматичності, к. антиароматичносте

Більше записів