Арманьяк — це міцний спиртний напій, схожий на коньяк.

Його виробляють шляхом дистиляції вина в спеціальних апаратах: рідина нагрівається, стікаючи по каскаду круглих дисків, розташованих один над одним над джерелом тепла.

Для нагрівання використовують виключно дрова дуба.

Витримка напою відбувається поступово в кількох дубових бочках — спочатку у нових, а потім у більш вживаних, що запобігає надмірній концентрації танінів у готовому продукті.

На відміну від коньяку, арманьяк інколи виготовляють із винограду одного врожаю; на етикетці такого продукту зазначають рік дистиляції та маркування «Millesime».

Арматор — це судновласник або особа, яка використовує морське судно в своїй діяльності.

Його обов’язками є підготовка судна до плавання, фінансове забезпечення рейсу, найм команди та призначення капітана, за дії якого арматор несе відповідальність.

1. техн. Комплекс допоміжних пристроїв та елементів, необхідних для функціонування певного апарата, механізму або конструкції. Також: набір приладдя для організації електричного освітлення; електрообладнання. Для жорсткого кріплення патронів із лампами та абажурів застосовують різноманітну освітлювальну арматуру (Монтаж і ремонт …, 1956, 32).

2. буд. У конструкціях із залізобетону – каркас із сталі; а також сукупність металевих елементів, що вбудовуються в матеріал або споруду для надання їм міцності. Не встигли оглянути, а вже зведено новий бетонний завод. Тепер для шлюзу та корпусів готують арматуру (Шер., Дружбою .., 1954, 88).

3. заст. Озброєння, бойове спорядження; обладунки. У мистецтві: скульптурне чи живописне відтворення зброї та обладунків, яке використовується як декоративний елемент. Кімнату [полковника]… поділено на дві частини; у більшій із них розміщено арматуру (Кроп., V, 1959, 533).

Арматурник — це робітник, який займається виробництвом, монтажем або технічним обслуговуванням арматури (у першому та другому значеннях цього терміна).

Як ілюстрація: арматурники монтують сталеві каркаси, тоді як зварники з’єднують електрозварюванням шви між елементами (за Ю. Яновським, II, 1958, 424).

Арматурниця — жіночий відповідник до слова «арматурник».

Цим словом називали випускницю школи, яка добровільно поїхала працювати на важливу комсомольську будівлю та займалася арматурними роботами (за матеріалами газети «Радянська Україна» від 3 березня 1963 року).

Іменник чоловічого роду, що позначає особу, яка перебуває на військовій службі в армії (у першому значенні цього слова); синонім до слова “військовослужбовець”. У художньому тексті наводиться приклад вживання: з описом того, як Ленін спрямовує червоних армійців на боротьбу з білогвардійцями (за Ю. Яновським).

У дореволюційний період так називали солдата або офіцера регулярної армії (армії у четвертому значенні), на відміну від військовослужбовця гвардії.