Словник Української Мови
1. (техн.) Пристрій для відкачування рідини, газу або сипкого матеріалу з герметичної посудини за допомогою струменя води, пари або стисненого повітря, що створює розрідження; ежектор.
2. (мед., заст.) Хірургічний інструмент у вигляді порожнистої трубки з гострим кінцем для видалення рідин (наприклад, гною) з глибоких ран або порожнин тіла шляхом відсмоктування.
1. Власна назва, що позначає різновид яблука з характерним зеленим забарвленням та кислувато-солодким смаком, виведений у Канаді.
2. Власна назва сорту груші канадського походження з плодами середнього розміру, які мають овальну форму та зеленувато-жовту шкірку.
Верескуха — власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.
Верескуха — народна назва рослини верес (можжевельник звичайний), що походить від характерного звуку (високого “вереску”) вітру в його гілках.
Верескуха — заст. діал. назва птаха одуда, що пов’язана з характерним криком “уп-уп-уп”, який нагадує вереск.
Галогенобензол — органічна сполука, похідна бензолу, в якій один або кілька атомів водню заміщені на атом галогену (фтору, хлору, бром або йод).
Верескун — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі (з 2020 року — у складі Білгород-Дністровської міської територіальної громади).
Еклектичність — властивість за значенням прикметника «еклектичний»; поєднання різнорідних, часто суперечливих стилів, ідей, поглядів або методів, що не утворюють органічної єдності.
Еклектичність — методологічний підхід у філософії, науці або мистецтві, що полягає у довільному виборі та комбінуванні різних теорій, концепцій або стилістичних елементів без власної єдиної системи.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.
1. Гучний, різкий крик, галас, що виникає від одночасного голосіння, сварки чи галасливої поведінки групи людей або тварин.
2. Переносно: гучна, галаслива суперечка, перепалка, сутичка на словах.
1. На основі еклектизму, суміші різних стилів, напрямів, поглядів або методів; поєднуючи різнорідні елементи.
2. У філософії, мистецтві, архітектурі тощо: характеризується вибірковим запозиченням і механічним поєднанням різнорідних ідей, принципів або форм з різних систем, часто без єдності та внутрішньої цілісності.
Хімічна реакція, внаслідок якої відбувається введення галогензаміщеної ацильної групи (R-CO-X, де X — галоген) в органічну молекулу, зазвичай з утворенням карбонільних сполук, таких як кетони або альдегіди.