верескотня

[ʋɛrɛskotnjɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Гучний, різкий крик, галас, що виникає від одночасного голосіння, сварки чи галасливої поведінки групи людей або тварин.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: гучна, галаслива суперечка, перепалка, сутичка на словах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. верескотня, р. верескотні, д. верескотні, з. верескотню, о. верескотнею, м. верескотні, к. верескотне

Більше записів