• кенталеніт

    Кенталеніт — власна назва мінералу, арсенід платини та олова (PtSnAs), що кристалізується в гексагональній системі; названий на честь канадського геолога Кенталена.

  • декорельований

    1. (стат.) Про випадкові величини або процеси: такий, що має нульову кореляцію, тобто між якими відсутній лінійний статистичний зв’язок; незалежний у лінійному сенсі.

    2. (інф., техн.) Про дані, сигнали або їх перетворення: такий, що пройшов процедуру декорреляції — усунення або ослаблення статистичних взаємозв’язків (кореляції) між елементами для підвищення ефективності подальшої обробки, стиснення або аналізу.

  • кентавристика

    1. Назва науково-фантастичного роману українського письменника Валерія Шевчука, виданого 1996 року, де поєднуються міфологічні мотиви та філософські роздуми.

    2. У переносному значенні — творчість або концепція, заснована на поєднанні суттєво різних, часто несумісних елементів, ідей або форм (за аналогією з міфологічним кентавром — істотою, що поєднує людське та кінське).

  • декораційний

    1. Призначений для декорацій, що стосується декорацій (у театрі, кіно тощо).

    2. Який має вигляд декорації; показний, ефектний, але несправжній або малопрактичний.

  • кентавр

    1. У давньогрецькій міфології — істота з тулубом і головою людини та тулубом і ногами коня.

    2. Астрономічне позначення сузір’я південної півкулі, а також назва зоряної системи Альфа Центавра, найближчої до Сонячної.

    3. Переносно — про людину з роздвоєним характером, що поєднує в собі високі духовні якості з низькими пристрастями.

  • декораторський

    1. Стосунковий до декоратора (художника, який створює декорації, оформлює інтер’єри тощо) або до декораторства як виду діяльності.

    2. Призначений для оформлення, оздоблення; що має виключно декоративне, прикрашаюче призначення.

  • кент

    1. Рідкісне прізвище українського походження, що може походити від діалектного слова “кент” (затишне, укрите місце) або від пов’язаних з ним топонімів.

    2. У кримінальному жаргоні та простореччі — товариш, приятель, знайомий, часто з негативним відтінком (злочинець, спільник).

    3. У місцевих діалектах (зокрема, поліських) — затишне, захищене від вітру місце; укриття, закуток.

  • кенофобія

    1. Патологічний страх або тривога перед порожнечею, пустотою або відкритими, незаповненими просторами.

    2. У філософському та соціальному контексті — ірраціональна неприязнь або острах до нового, невідомого або порожнього (наприклад, майбутнього, що сприймається як невизначене).

  • декоративно-прикладний

    1. Пов’язаний з мистецтвом, що поєднує художню цінність (декоративність) з практичним призначенням виробів, таких як меблі, посуд, тканини, килими, ювелірні прикраси тощо.

    2. Стосовний до галузі образотворчого мистецтва, яка охоплює створення художніх виробів утилітарного вжитку.

  • кенотронний

    1. Стосуючися кенотрона, властивий кенотрону — електровакуумного приладу (діода), призначеного для випрямлення змінного електричного струму.

    2. Виготовлений із застосуванням кенотрона або призначений для роботи з ним (про пристрої, схеми тощо).