кент

[kɛnt] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що може походити від діалектного слова “кент” (затишне, укрите місце) або від пов’язаних з ним топонімів.

  2. У кримінальному жаргоні та простореччі — товариш, приятель, знайомий, часто з негативним відтінком (злочинець, спільник).

  3. У місцевих діалектах (зокрема, поліських) — затишне, захищене від вітру місце; укриття, закуток.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кент, р. кента, д. кентові, з. кента, о. кентом, м. кенті, к. кент

Більше записів