кентавр

[kɛntɑʋr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У давньогрецькій міфології — істота з тулубом і головою людини та тулубом і ногами коня.

  2. Астрономічне позначення сузір’я південної півкулі, а також назва зоряної системи Альфа Центавра, найближчої до Сонячної.

  3. Переносно — про людину з роздвоєним характером, що поєднує в собі високі духовні якості з низькими пристрастями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кентавр, р. кентавра, д. кентаврові, з. кентавра, о. кентавром, м. кентаврі, к. кентавре

Більше записів