Словник Української Мови
Буква
1. У давньогрецькій міфології — істота з тулубом і головою людини та тулубом і ногами коня.
2. Астрономічне позначення сузір’я південної півкулі, а також назва зоряної системи Альфа Центавра, найближчої до Сонячної.
3. Переносно — про людину з роздвоєним характером, що поєднує в собі високі духовні якості з низькими пристрастями.
Приклад 1:
Який ідеологічно-психологічний «кентавр»! Офіційна фразеологія, пересаджена в щоденник, інтимізована, не втрачає, ясна річ, своєї суті.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Настроєний на мусікійський тон, Він переміг звірячу хіть кентавра, Друг смертних і богів, кентавр Хірон. 25.02.1922 Тесей …perjure et perfide Theseu!
— Зеров Микола, “Камена”