1. Спеціально призначений для боротьби з бактерією Francisella tularensis (паличкою Міцинова), яка є збудником туляремії.
2. Пов’язаний із заходами, препаратами або імунними реакціями, спрямованими проти збудника туляремії.
-
антимножина
1. У математиці, зокрема в теорії множин — об’єкт, який є формальною протилежністю множині; сутність, що в аксіоматичних системах (наприклад, в антитеорії множин Андрєєва) розглядається як первинне поняття, що не підпорядковується звичайним властивостям множини (наприклад, аксіомі об’ємності), і може містити себе як елемент.
2. У філософії та логіці — концептуальна категорія, що позначає сукупність, яка заперечує або протистоїть класичним принципам множини, часто використовується в контексті аналізу парадоксів (наприклад, парадоксу Рассела) та розширення формальних систем.
-
антимодальний
1. (у філософії, логіці) Який стосується заперечення модальності (необхідності, можливості, випадковості) висловлювань або який є протилежним до модального.
2. (у лінгвістиці) Який виражає заперечення модальності або протидіє їй; такий, що позбавлений модальних характеристик.
3. (у психології, нейронауках) Пов’язаний із обробкою інформації, що надходить від різних органів чуттів (наприклад, зорової, слухової, тактильної), або такий, що не належить до однієї конкретної сенсорної модальності.
-
антимон
1. (хімія) Застаріла назва хімічного елемента стибію (Sb), важкого сріблясто-білого металу, що крихкий при звичайній температурі; використовувався у сплавах, наприклад, для виготовлення гарматних куль або друкарського шрифту.
2. (історія, гірництво) Мінеральна руда, з якої добувають стибій, переважно у вигляді сульфіду (сурми́ця, антимоніт).
-
антимонаніл
Антимонаніл — хімічна сполука, солі стибілу (сурми), що містять групу SbO+ або Sb(OH)2+, які застосовуються в медицині (наприклад, для лікування лейшманіозу) та промисловості.
-
антимонархічний
1. Спрямований проти монархії як форми державного правління, що виступає за її скасування або протидію їй.
2. Який виражає несхвалення, заперечення або ворожість до монархічних ідей, інституцій чи осіб.
-
антимонат
1. Хімічна сполука, сіль антимонієвої кислоти, що містить аніон SbO₃⁻ або SbO₄³⁻.
2. Мінерал, природна сполука стибію (сурми), зокрема стибієва руда, наприклад, антимонат заліза.
-
антимоній
1. Хімічний елемент з атомним номером 51, що належить до групи напівметалів; сріблясто-білий крихкий метал, який використовується у промисловості (наприклад, у сплавах, напівпровідниках). Позначається символом Sb (від лат. Stibium).
2. У розмовній мові та історичних текстах — застаріла назва препаратів сурми, які раніше застосовувалися в медицині (наприклад, як відхаркувальний або проносний засіб).
3. Переносно (заст., жартівл. або ірон.) — щось дуже складне, заплутане або нудне, часто у виразах на кшталт “розводити антимонії” (займатися марними, надто довгими розмовами).
-
антимоніт
1. Мінерал, сульфід сурми (Sb₂S₃), що має свинцево-сірий колір, металевий блиск і волокнисту структуру; головна руда для видобутку сурми.
2. Застаріла назва мінералу стибніт (стибіїт), який є тією ж хімічною сполукою (Sb₂S₃).
-
антимонітний
1. Який стосується антимоніту — мінералу, сульфіду сурми, що використовується в промисловості; властивий антимоніту, складається з нього.