1. (в анатомії) такий, що розташований біля живота, поблизу черевної порожнини; відноситься до передньої частини тулуба.

2. (в зоології) що стосується черевної (нижньої) сторони тіла тварини, наприклад, плавника; вентральний.

1. Створений на основі адміністративних інструкцій та бюрократичних процедур, що характеризується надмірним формалізмом, паперовою тяганиною, складнощами в ухваленні рішень і відповідає інтересам чиновницького апарату, а не суті справи.

2. Пов’язаний із системою управління, в якій домінують чиновницькі структури, ієрархія та регламентовані правила, часто з негативним відтінком неефективності та відірваності від реальних потреб.

1. (істор.) Про особу, яка була вислана з певної місцевості за рішенням органів державної влади в рамках адміністративного (несудового) переслідування, зокрема за політичними мотивами, як засіб репресій.

2. (юр.) Стососно до правового статусу: такий, що стосується або характеризує примусове виселення (вислання) особи з певної території як адміністративне стягнення, запроваджене органами виконавчої влади.

1. Який стосується управління та організації діяльності (адміністративної) разом із господарським забезпеченням (матеріально-технічним, фінансовим тощо) установи, підприємства чи території.

2. Який поєднує функції адміністративного управління та господарського обслуговування (наприклад, про структурний підрозділ або посадову особу).

1. Стосовний до адміністративно-дисциплінарної відповідальності, тобто до заходів впливу, що застосовуються уповноваженими органами або посадовими особами до порушників дисципліни або осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, у межах службових повноважень.

2. Пов’язаний із застосуванням заходів адміністративного примусу та дисциплінарних стягнень, що регулюються спеціальними нормативними актами (наприклад, Кодексом України про адміністративні правопорушення, статутами, правилами внутрішнього розпорядку).

1. Стосовний до адміністративного покарання, пов’язаний із застосуванням заходів стягнення за правопорушення, що не є кримінальними злочинами (адміністративні правопорушення).

2. Характеризуючий систему, метод або заходи державного управління, що ґрунтуються на примусі, суворому нав’язуванні порядку та покаранні за його порушення.

1. Стосовний до адміністративно-командної системи управління, заснований на жорсткому централізованому прийнятті рішень та директивному плануванні, що виключає економічні важелі та ініціативу знизу.

2. Характерний для методу керівництва, при якому віддаються накази та розпорядження, що не підлягають обговоренню та вимагають беззаперечного виконання.

1. Який стосується управління (адміністрування) та політичної діяльності, організації або напряму, що поєднує ці дві сфери.

2. Який пов’язаний із державним управлінням та політичним устроем, їхніми інституціями та методами впливу.

1. Який стосується процесуального права в галузі адміністративної юстиції, регулює порядок розгляду та вирішення адміністративних справ судами.

2. Який пов’язаний із процедурними нормами та діями органів публічної влади (адміністрації) у межах їх повноважень щодо прийняття рішень, що стосуються прав та обов’язків фізичних чи юридичних осіб.