антимон

[ɑntɪmon] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Хімія) –

    (хімія) Застаріла назва хімічного елемента стибію (Sb), важкого сріблясто-білого металу, що крихкий при звичайній температурі; використовувався у сплавах, наприклад, для виготовлення гарматних куль або друкарського шрифту.

  2. (Геологія) –

    (історія, гірництво) Мінеральна руда, з якої добувають стибій, переважно у вигляді сульфіду (сурми́ця, антимоніт).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. антимон, р. антимону, д. антимонові, з. антимон, о. антимоном, м. антимоні, к. антимоне

Більше записів