• бальзамувальниця

    1. Жінка, яка професійно займається бальзамуванням тіл померлих для їх консервації та підготовки до поховання.

    2. У переносному значенні — жінка, яка намагається зберегти, законсервувати явище, традицію або стан речей, що втрачають актуальність або природно відмирають.

  • бальзамувальник

    Фахівець з бальзамування тіл померлих для збереження їх від розкладання; працівник похоронної служби, що здійснює консервацію трупів за допомогою спеціальних хімічних речовин (бальзамувальних рідин).

  • бальзам

    1. Ароматична смолиста речовина, що виділяється з кори деяких дерев (переважно тропічних) і використовується в парфумерії, медицині та для бальзамування.

    2. Лікарський або косметичний засіб рідкої або мазеподібної консистенції на основі рослинних олій або спирту з додаванням ароматичних речовин, призначений для зовнішнього застосування з метою лікування, зменшення подразнення або заспокоєння.

    3. (Переносне значення) Те, що заспокоює, втішає, полегшує душевні страждання або приносить задоволення.

  • бальза

    1. Тропічне дерево родини бальзових, поширене в Америці, з дуже легкою м’якою деревиною, що використовується в моделюванні та як ізоляційний матеріал; також деревина цього дерева.

    2. Рід рослин родини бальзових, до якого належить ця деревина.

  • бальдур

    1. У германо-скандинавській міфології — син верховного бога Одіна та богині Фрігг, бог весни, світла, краси, мудрості та справедливості, чия смерть від рук сліпого бога Хеда за допомогою омели стала передвістям Рагнарьоку (загибелі богів).

    2. У сучасному вжитку — власна назва, що може використовуватися як ім’я атонімічного персонажа (наприклад, у відеоіграх, літературі), а також у назвах об’єктів (наприклад, космічних апаратів, проектів), посилаючись на міфологічний прообраз.

  • бальдуар

    Бальдуар — власна назва міфічного меча, що належав герою французького лицарського епосу Роланду (Орландо); символ військової доблесті та незламності.

  • бальдр

    1. У скандинавській міфології — син верховного бога Одіна та богині Фрігг, бог весни, світла, краси, мудрості та справедливості, чия смерть від стріли з омели, зроблена за намовою Локі, стала початком Рагнарьоку (загибелі богів).

    2. У поетичній мові — символ чи втілення краси, невинності, чистого світла, а також трагічної загибелі.

  • бальдерверк

    Бальдерверк — власна назва історичної фортеці в місті Берген (Норвегія), одна з найстаріших кам’яних цитаделей країни, заснована королем Олафом III у XI столітті.

    Бальдерверк — власна назва однойменного району міста Берген, що розташований навколо фортеці та є історичним центром міста.

  • бальгауз

    1. Застаріла назва для будівлі, де проводилися бали, танцювальні вечори або зібрання; зал для танців, танцювальний зал.

    2. У деяких регіонах — назва для місцевої адміністративної будівлі, ратуші або громадського будинку, де могли також відбуватися урочисті події.

  • бальбоа

    1. Офіційна валюта Панами, що ділиться на 100 сентисимо; названа на честь іспанського конкістадора Васко Нуньєса де Бальбоа.

    2. Іспанський конкістадор, дослідник і засновник першого європейського поселення на американському континенті (м. Дар’єн), перший європеєць, що досяг берегів Тихого океану (1513 р.) — Васко Нуньєс де Бальбоа (бл. 1475–1519).

    3. Місто в Панамі, розташоване біля Тихоокеанського входу в Панамський канал; адміністративний центр однойменної провінції.

    4. Провінція в Панамі, розташована на узбережжі Тихого океану біля входу в Панамський канал.