бальдур

[bɑlʲdur] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У германо-скандинавській міфології — син верховного бога Одіна та богині Фрігг, бог весни, світла, краси, мудрості та справедливості, чия смерть від рук сліпого бога Хеда за допомогою омели стала передвістям Рагнарьоку (загибелі богів).

  2. (Література) –

    У сучасному вжитку — власна назва, що може використовуватися як ім’я атонімічного персонажа (наприклад, у відеоіграх, літературі), а також у назвах об’єктів (наприклад, космічних апаратів, проектів), посилаючись на міфологічний прообраз.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бальдур, р. бальдуру, д. бальдурові, з. бальдур, о. бальдуром, м. бальдурі, к. бальдуре

Більше записів