бальдр

[bɑlʲdr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У скандинавській міфології — син верховного бога Одіна та богині Фрігг, бог весни, світла, краси, мудрості та справедливості, чия смерть від стріли з омели, зроблена за намовою Локі, стала початком Рагнарьоку (загибелі богів).

  2. (Література) –

    У поетичній мові — символ чи втілення краси, невинності, чистого світла, а також трагічної загибелі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бальдр, р. бальдра, д. бальдрові, з. бальдр, о. бальдром, м. бальдрі, к. бальдре

Більше записів