Словник Української Мови
1. У програмуванні — функція, що є частиною ядра операційної системи та виконує базові, низькорівневі операції для керування апаратними ресурсами комп’ютера (процесором, пам’яттю, пристроями).
2. У математиці, зокрема в теорії інтегральних рівнянь та обчислювальній математиці — функція двох або більше змінних, що входить до інтегрального оператора і визначає його властивості (наприклад, інтегральне перетворення).
1. Про військовослужбовців: звільнитися зі збройних сил після закінчення війни або строку служби, перейти зі стану мобілізації до мирного стану.
2. Перен.: втратити готовність до активних, рішучих дій; розслабитися, знизити напруженість.
Кернувач — власна назва, що позначає міфічну істоту, духа лісу або водяного в українській міфології та фольклорі Карпатського регіону, зокрема в гуцульських переказах.
Кернувач — власна назва, що вживається як синонім до лісовика або чорта в західноукраїнських діалектах, часто для позначення злого, капосного духа, що збиває людей зі шляху, пустошить ліси або стежить за заблукалими мандрівниками.
1. Звільнити військовослужбовців зі складу збройних сил після закінчення війни або строку служби, перевести армію з воєнного на мирний стан.
2. Розформувати військове формування або частину, звільнивши особовий склад.
3. Переносно: позбавити когось або щось мобілізаційної готовності, активності, зняти зі стану напруження або підвищеної працездатності.
1. (у техніці) Обробляти поверхню металевої деталі за допомогою керна, наносячи позначки (керни) для подальшого свердління, різання тощо.
2. (переносно, рідко) Проколювати, залишати сліди, подібні до кернів; позначувати щось чіткими, глибокими відбитками.
1. Стосунний до демобілізації, пов’язаний із звільненням військовослужбовців зі збройних сил після закінчення війни або строку служби, а також із переведенням економіки та державних інституцій на мирний стан.
2. Призначений для проведення демобілізації або для осіб, що демобілізуються.
1. У техніці та інженерії: обробляти метал або інший матеріал різанням на токарному верстаті, обточувати, виточувати деталі циліндричної, конічної або фасонної форми.
2. У переносному значенні: ретельно опрацьовувати, відточувати, доводити до досконалості (наприклад, літературний текст, промову, план дій).
1. Жіноче по батькові від чоловічого імені Демид.
2. Рідкісне українське прізвище, утворене від того ж імені.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (У техніці, термін) Процес обробки металевих заготовок або деталей шляхом різання з використанням верстата з обертовим різальним інструментом — керна.
1. Прізвище російських промисловців та землевласників XVIII–XIX століть, засновників великих металургійних підприємств на Уралі та в Сибіру, відоме як «Демидови».
2. Розмовна назва збірника задач з математичного аналізу Бориса Демидовича, що широко використовується в навчальному процесі у вищих технічних навчальних закладах.