кернувач

Кернувач — власна назва, що позначає міфічну істоту, духа лісу або водяного в українській міфології та фольклорі Карпатського регіону, зокрема в гуцульських переказах.

Кернувач — власна назва, що вживається як синонім до лісовика або чорта в західноукраїнських діалектах, часто для позначення злого, капосного духа, що збиває людей зі шляху, пустошить ліси або стежить за заблукалими мандрівниками.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |