Словник Української Мови
Галузь машинобудування, що спеціалізується на проектуванні, розробці та виробництві авіаційних двигунів (авіамоторів) для літаків, вертольотів та інших літальних апаратів.
Сукупність підприємств, науково-дослідних і конструкторських організацій, що займаються створенням і виробництвом авіаційних двигунів як окрема галузь промисловості.
1. Стосується авіаційної навігації, тобто теорії та практики керування повітряним судном, визначення його місцеположення та прокладання оптимального маршруту під час польоту.
2. Призначений для забезпечення або здійснення навігації повітряних суден (наприклад, авіанавігаційне обладнання, авіанавігаційна служба).
1. Система обліку та контролю руху повітряних суден, що включає реєстрацію, ідентифікацію та моніторинг літаків, вертольотів та інших апаратів у повітряному просторі, часто в контексті державного регулювання або військової сфери.
2. Спеціалізована форма бухгалтерського або операційного обліку, що застосовується в авіаційній галузі для фіксації стану, експлуатації, технічного обслуговування та економічних показників повітряних суден і авіаційного майна.
1. Військовослужбовець повітряно-десантних військ, що проходить спеціальну підготовку для десантування з літака (вертольота) парашутним або посадочним способом і ведення бою в тилу противника.
2. У розмовній мові — те саме, що десантник, парашутист (особа, яка стрибає з парашутом).
1. Висадка (викидання) десанту з літаків або інших повітряних суден на територію противника або в заданий район.
2. Процес перекидання та висадки повітряного десанту як вид бойових дій або спеціальна операція.
1. Тактичний підрозділ військової авіації, що входить до складу авіаполку або авіагрупи і складається з кількох ланок або загонів літаків (гелікоптерів) одного типу.
2. Формація (група) літаків або гелікоптерів, що виконують спільне завдання під час польоту.
Підприємство авіаційної промисловості, що спеціалізується на серійному виробництві, складанні, ремонті або модернізації літальних апаратів (літаків, вертольотів, безпілотників тощо), а також їхніх складових частин і агрегатів.
1. Стосовний до авіаційного заводу, пов’язаний з ним; той, що належить авіазаводу або працює на ньому.
2. Стосовний до населеного пункту, району чи об’єкта, що отримав назву від авіаційного заводу (наприклад, проспект Авіазаводський).
1. Повітряне сполучення між населеними пунктами або територіями, що здійснюється за допомогою літаків, вертольотів та інших літальних апаратів для перевезення пасажирів, пошти та вантажів.
2. Система організації та забезпечення регулярних польотів повітряного транспорту на певних маршрутах або в певному регіоні.
3. (у спеціальних контекстах) Зв’язок, що підтримується засобами авіації, наприклад, для оперативного управління або постачання.
1. Пов’язаний з ураженням повітряних цілей з землі (зенітними засобами) або з ураженням наземних цілей з повітря; стосовний боротьби між літаками та наземними засобами протиповітряної оборони.
2. Призначений для боротьби з літаками, що атакують з повітря; протиповітряний (про зброю, оборону тощо).