Авіамеханік — фахівець з технічного обслуговування, ремонту та підготовки до польоту літальних апаратів (літаків, вертольотів тощо), який має спеціальну освіту та кваліфікацію.
-
авіамотор
1. Двигун, призначений для встановлення на літальних апаратах (літаках, вертольотах тощо).
2. Скорочена назва підприємства, що спеціалізується на виробництві або ремонті авіаційних двигунів (наприклад, Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Двигунобудування» імені О. Г. Івченка, що історично називалося «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро „Авіамотор“»).
-
авіамоторний
1. Стосовний до авіаційних моторів, призначений для них або пов’язаний з їх виробництвом.
2. Назва частин міст, вулиць, підприємств тощо, що спеціалізуються на виробництві або ремонті авіаційних двигунів (наприклад, Авіамоторний завод).
-
авіамоторобудівний
1. Стосовний до будівництва авіаційних моторів, пов’язаний з виробництвом авіаційних двигунів.
2. Стосовний до підприємства, організації або галузі промисловості, що займається проектуванням та виробництвом авіаційних двигунів.
-
авіамоторобудування
Галузь машинобудування, що спеціалізується на проектуванні, розробці та виробництві авіаційних двигунів (авіамоторів) для літаків, вертольотів та інших літальних апаратів.
Сукупність підприємств, науково-дослідних і конструкторських організацій, що займаються створенням і виробництвом авіаційних двигунів як окрема галузь промисловості.
-
авіанавігаційний
1. Стосується авіаційної навігації, тобто теорії та практики керування повітряним судном, визначення його місцеположення та прокладання оптимального маршруту під час польоту.
2. Призначений для забезпечення або здійснення навігації повітряних суден (наприклад, авіанавігаційне обладнання, авіанавігаційна служба).
-
авіаоблік
1. Система обліку та контролю руху повітряних суден, що включає реєстрацію, ідентифікацію та моніторинг літаків, вертольотів та інших апаратів у повітряному просторі, часто в контексті державного регулювання або військової сфери.
2. Спеціалізована форма бухгалтерського або операційного обліку, що застосовується в авіаційній галузі для фіксації стану, експлуатації, технічного обслуговування та економічних показників повітряних суден і авіаційного майна.
-
авіадесантник
1. Військовослужбовець повітряно-десантних військ, що проходить спеціальну підготовку для десантування з літака (вертольота) парашутним або посадочним способом і ведення бою в тилу противника.
2. У розмовній мові — те саме, що десантник, парашутист (особа, яка стрибає з парашутом).
-
авіадесантування
1. Висадка (викидання) десанту з літаків або інших повітряних суден на територію противника або в заданий район.
2. Процес перекидання та висадки повітряного десанту як вид бойових дій або спеціальна операція.
-
авіаескадрилья
1. Тактичний підрозділ військової авіації, що входить до складу авіаполку або авіагрупи і складається з кількох ланок або загонів літаків (гелікоптерів) одного типу.
2. Формація (група) літаків або гелікоптерів, що виконують спільне завдання під час польоту.