Древослів

Словник Української Мови

  • кисілювання

    1. Дія за значенням дієслова “кисілювати” — процес обробки киснем (оксигеном) або кисневими сполуками, зокрема у металургії, хімічній технології тощо.

    2. У технології виробництва целюлози — стадія варіння деревини або іншої рослинної сировини в кислому середовищі (зазвичай з використанням сульфітної кислоти або її солей) для отримання целюлози.

    3. У гірничій справі та металургії — процес вилуговування (переведення в розчин) рудних мінералів за допомогою розведених кислот або інших реагентів для виділення металу.

  • десольватувальний

    1. (хімія) Який стосується десольватації — процесу видалення молекул розчинника з іонів або молекул розчиненої речовини, що призводить до їхньої дегідратації або взагалі втрати сольватної оболонки.

  • кисіль

    1. Густий, в’язкий напій, що готується з різних видів борошна (вівсяного, пшеничного, картопляного) або з ягідних, фруктових соків із додаванням крохмалю.

    2. Страва у вигляді желе, що готується з фруктового або ягідного соку, компоту з додаванням крохмалю та цукру.

    3. (переносне значення) Про щось дуже мляве, повільну, апатичну людину.

  • кистєподібний

    Який за формою нагадує кисть руки або гроно плодів.

    У медицині та анатомії: що має форму, будову або розташування, подібне до кисті руки (наприклад, про суглоб, залозу).

  • десольватований

    1. (хім.) Про іон або молекулу: позбавлений сольватної оболонки, тобто шару молекул розчинника, що оточує частинку в розчині.

    2. (біохім., фізхім.) Про білкову молекулу або іншу макромолекулу: що втратив зв’язані молекули води або іншого розчинника, що призводить до зміни її структури або властивостей.

  • десольватаційний

    1. (хім., фіз.) Пов’язаний із десольватацією — процесом видалення молекул розчинника з сольватної оболонки йонів або молекул розчиненої речовини.

    2. (біохім.) Стосунний до руйнування гідратної (водної) оболонки навколо біомолекул, що часто призводить до їхньої денатурації або зміни властивостей.

  • кистьовий

    1. Який стосується кисті руки або стопи, пов’язаний з ними.

    2. Який має форму, вигляд кисті (про супліддя, волоть тощо).

    3. Призначений для роботи кистю руки (про рукавичку).

    4. Який належить до роду Кистьові (Rodentia) або родини Кицькових (Felidae) у зоології (застаріле).

  • деснянський

    1. Стосунок до річки Десна, розташований на ній або поблизу неї.

    2. Стосунок до історико-географічного регіону Лівобережної України, що прилягає до середньої та нижньої течії Десни.

    3. Стосунок до адміністративних районів, мікрорайонів, підприємств тощо, названих на честь річки Десна або розташованих у її басейні (напр., Деснянський район міста).

  • кисть

    Частина руки від зап’ястя до кінчиків пальців, що складається з п’яти пальців, кісток зап’ястя та п’ястка.

    Пучок волосся, щетини або подібних довгих і тонких елементів, закріплених в одній основі, що використовується для фарбування, малювання, нанесення косметики тощо.

    Складний суцвітня рослини, в якому на видовженій головній осі на квітконіжках сидять окремі квітки (наприклад, у винограду, конвалії).

    Група плодів або ягід, що ростуть разом на одному стеблі (наприклад, виноградна кисть, кисть горобини).

    Прикраса у вигляді пучка ниток, шовкових шнурків тощо, що звисає (наприклад, на військовій формі, кисті штори).

  • десний

    1. Розташований, розміщений або спрямований у праву сторону; правий (протилежне до “лівий”).

    2. У переносному значенні: правильний, справедливий, праведний (застаріле або книжне, часто в релігійному контексті).