1. (Про одяг) Такий, що має клапті, клаптики; зшитий з клаптів, лаптів.
2. (Переносно, про людину) Бідний, обірваний, злиденний.
Словник Української Мови
1. (Про одяг) Такий, що має клапті, клаптики; зшитий з клаптів, лаптів.
2. (Переносно, про людину) Бідний, обірваний, злиденний.
1. (у філософії, логіці) Який містить визначення, служить для визначення; визначальний. Дефінітивна судження.
2. (у лінгвістиці) Який має ознаки визначеності, певності; визначений. Дефінітивний артикль.
3. (у книговиданні) Остаточний, завершений, канонічний (про видання твору). Дефінітивна редакція тексту.
1. (розм.) Метатися, поспішно пересуватися з місця на місце, зазвичай через клопіт, турботу або суєту; клопотатися, метушитися.
2. (перен., розм.) Активно та старанно займатися якоюсь справою, докладати зусиль для її виконання; клопотатися, турбуватися.
1. Робити швидкі, недбайливі рухи руками або ногами, махати, розмахувати кінцівками (часто з відтінком невпорядкованості або марності дій).
2. (переносно) Поспішно, безсистемно та часто безрезультатно робити щось, метушитися.
3. (діал.) Швидко йти або бігти, перебирати ногами.
Який визначає, формулює сутність, зміст або межі чогось; що містить дефініцію.
Який має вирішальне значення для характеристики когось або чогось; ключовий, найважливіший, визначальний.
Клапаня — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
1. Такий, що може бути точно визначений або описаний за допомогою сукупності характерних ознак, властивостей або правил; що піддається чіткій дефініції.
2. (У логіці, математиці, лінгвістиці) Такий, який може бути коректно введений у вжиток або формалізований через систему вихідних понять, аксіом або правил; що має несуперечливе та однозначне визначення в межах певної теорії чи системи.
Спеціальний пристрій або інструмент, призначений для механічного відкривання (зняття) клапанів, зокрема в технічних системах, двигунах або обладнанні.
Назва технічного пристрою, що автоматично або в напівавтоматичному режимі відкриває клапан у певний момент роботи механізму, часто використовується в гідравліці, пневматиці або системах трубопроводів.
Спеціальний пристрій або механізм, призначений для уловлювання, фіксації чи утримання клапана (зазвичай у технічних системах, наприклад, у гідравліці, пневматиці або двигунах) для запобігання його втраті, пошкодженню або для проведення технічного обслуговування.
1. (у лексикографії) такий, що стосується визначення (дефініції) значення слова або поняття; що містить або подає визначення.
2. (у логіці) такий, що виражає сутність, основні ознаки поняття; визначальний.