Біодозиметр — прилад для вимірювання дози іонізуючого випромінювання, принцип дії якого заснований на реєстрації біологічних змін у спеціальних об’єктах (наприклад, у насінні, бактеріях, тканинах), спричинених опроміненням.

Біодозиметр — біологічний об’єкт (клітини, тканини, організм), який за ступенем викликаних у ньому опроміненням змін дозволяє оцінити величину дози поглиненого випромінювання.

1. Кількість біологічно активної речовини (наприклад, лікарського засобу, вітаміну, гормону), необхідна для досягнення певного фізіологічного або лікувального ефекту в організмі.

2. У радіобіології — кількість іонізуючого випромінювання, що викликає визначену біологічну реакцію в об’єкті (наприклад, еритему шкіри у людини), використовується для калібрування апаратури та оцінки ступеня опромінення.

Біологічно активна добавка до їжі — спеціально виготовлений продукт, що містить концентрати природних (або ідентичних природним) біологічно активних речовин, призначений для вживання одночасно з їжею або введення до складу харчових продуктів з метою покращення харчування, корекції та профілактики порушень обміну речовин, підтримки функцій організму, але не є лікарським засобом.

У побутовому розумінні — будь-яка додаткова речовина природного походження (вітаміни, мінерали, екстракти рослин тощо), що споживається окремо або в складі продуктів для збагачення раціону певними корисними компонентами.

Біоднозначність — властивість біологічної системи, коли однаковий генетичний код, сигнал або фактор середовища завжди призводить до однієї й тієї ж, чітко визначеної, реакції, стану або результату розвитку, незалежно від зовнішніх умов або контексту.

Біоднозначність — у біології розвитку та генетиці: принцип, за якого певний ген, білковий фактор або молекулярний сигнал має єдину, строго детерміновану функцію або викликає конкретний, незмінний ефект у клітині чи організмі, що виключає варіативність інтерпретації.

1. Послідовник біодинамічного методу сільського господарства — органічного напряму, заснованого на антропософських принципах Рудольфа Штайнера, що передбачає розгляд ферми як єдиного живого організму та використання спеціальних препаратів для обробки ґрунту і рослин.

2. Спеціаліст у галузі біодинаміки — розділу біофізики, що вивчає механічні властивості живих тканин, клітин та органів, а також механізми біологічних процесів з точки зору законів фізики.

1. Напрямок у сільському господарстві, що розглядає ферму чи сад як єдиний живий організм, і застосовує органічні методи обробітку ґрунту та вирощування рослин, часто узгоджуючи роботи з місячними циклами та космічними ритмами.

2. Розділ біології та біомеханіки, що вивчає закони руху та механічні властивості живих організмів, їх тканин і органів під впливом зовнішніх і внутрішніх сил.

1. Розпад, руйнування хімічних сполук (органічних речовин, полімерів, забруднювачів тощо) під дією живих організмів, переважно мікроорганізмів (бактерій, грибів), а також їхніх ферментів.

2. Природний процес розкладання матеріалів органічного походження (наприклад, харчових відходів, паперу, деревини) на простіші складові внаслідок діяльності мікроорганізмів, що є важливою частиною біогеохімічних циклів у природі.

3. У технології та екології — властивість матеріалів (біопластику, упаковки) піддаватися розкладанню мікроорганізмами в навколишньому середовищі за певних умов (температура, вологість, наявність кисню) на безпечні для природи речовини (воду, діоксид вуглецю, біомасу).

1. У біології та екології — властивість певних явищ, процесів або об’єктів мати подвійне, часто протилежне за наслідками, значення для живого організму або екосистеми; здатність одного й того ж фактора (наприклад, речовини, випромінювання) за різних умов чи концентрацій спричиняти як позитивні, так і негативні ефекти.

2. У філософії та біоетиці — принципова неможливість однозначної оцінки (наприклад, як безумовно доброї чи злої) певних явищ, технологій чи втручань у живі системи, що пов’язані з життям, здоров’ям або еволюцією, через наявність суттєвих протилежних аргументів та наслідків.

Біодатчик — це аналітичний пристрій, який поєднує біологічний компонент (наприклад, фермент, антитіло, нуклеїнову кислоту, клітину) з фізико-хімічним перетворювачем для виявлення певної речовини (аналіту) та перетворення біологічної відповіді на електричний сигнал, що можна виміряти.

Біодатчик — це компактний медичний пристрій, що використовується для безперервного або періодичного моніторингу концентрації певних речовин у організмі (наприклад, глюкози в крові), часто в реальному часі.

Біогідроакустика — це галузь науки на стику біології, гідрології та акустики, що вивчає звуки, які створюють живі організми у водному середовищі, а також вплив акустичних явищ на їхнє життя.

Біогідроакустика — це прикладний напрям, що займається дослідженням та практичним використанням біологічних звуків у воді для моніторингу морських і прісноводних екосистем, навігації, комунікації морських тварин та у риболовецькій справі.