Словник Української Мови
1. Залишатися в живих, продовжувати існувати в складних, несприятливих або небезпечних умовах, долаючи загрози.
2. Тривалий час перебувати в стані, близькому до смерті, важко хворіючи або отримавши серйозні поранення, але не померти.
3. Витрачати життя на щось одноманітне, важке, без радощів, лише підтримуючи існування; влаштовувати своє життя з великими труднощами, ледве забезпечуючи себе найнеобхіднішим.
1. (в астрономії) Відхилення орбіти планети від форми ідеального кола; еліптичність орбіти.
2. (в техніці, геодезії) Відхилення руху або напрямку чогось від заданої, розрахункової чи прямої лінії; збочення, відхід від курсу.
1. (розм.) Наїстися до ситості, до відразу; з’їсти занадто багато.
2. (перен., груб.) Набути якоїсь негативної риси, навички внаслідок тривалого перебування у відповідному середовищі або стані; перейнятися чимось поганим.
1. (розм.) Поглинути, з’їсти все до останку, нічого не залишивши; знищити, спустошити поїданням.
2. (перен., розм.) Витратити, виснажити щось повністю, без залишку (про ресурси, кошти тощо).
3. (перен., розм., про почуття) Сильно мучити, гризти, терзати зсередини.
Девітрифікація — процес втрати склом (аморфною речовиною) своєї прозорості та перетворення на мікрокристалічну масу внаслідок спонтанної кристалізації при тривалому нагріванні або зберіганні.
Девітрифікація — у технології скловаріння та матеріалознавстві — небажана кристалізація скла, що призводить до зниження його механічної міцності, прозорості та зміни інших фізико-хімічних властивостей.
Вижебруватися — діал. (від «жебрак») — стати жебраком, почати жити жебрацтвом; збідніти настільки, що доводиться просити милостиню.
Девісапробіонт — організм, що здатний жити та розвиватися в умовах забруднених водойм з високим ступенем розкладання органічних речовин і значним дефіцитом кисню.
1. (у спеціальному контексті, переважно про тварин) Здійснити жебрування, тобто народження дитинчати (жебрука), зокрема у зайців, кроликів та деяких інших ссавців.
2. (переносно, рідко) Народити, принести потомство (зазвичай вживається з відтінком іронії або простонародності).
Девіргінізація — медична процедура або хірургічна операція з видалення дівочої пліви (гімена), що проводиться з лікувальною метою (наприклад, при атрезії) або, в окремих випадках, за особистим бажанням.
Девіргінізація — позбавлення дівоцтва, втрата цноти в результаті першого статевого акту або іншої дії, що призводить до розриву дівочої пліви.
Девіргінізація — у переносному значенні: втрата невинності, наївності, перший досвід у якійсь сфері, що радикально змінює уявлення про щось.
1. Дієслово, що означає випросити, виблагати щось у когось, часто через наполегливі прохання або з використанням хитрого підходу.
2. (У переносному значенні) З великими труднощами, ледь-ледь отримати або досягти чогось, подолати якісь перешкоди.