• кокцидові

    Родина комах ряду напівтвердокрилих, до якої належать щитівки, червеці та інші шкідники рослин, що живляться їхніми соками.

  • доведений

    1. Такий, що підтверджений фактами, доказами або логічними міркуваннями; встановлений як істинний або достовірний.

    2. (У логіці, математиці) Отриманий шляхом логічного виведення з аксіом або раніше доведених тверджень; який має необхідне наукове обґрунтування.

  • кокцидовий

    1. Який стосується кокцид — родини комах ряду напівтвердокрилих, до якої належать щитівки, червеці та інші шкідники рослин.

    2. Який стосується кокцидій — одноклітинних паразитичних найпростіших з кладу Apicomplexa, що викликають кокцидіози у тварин.

  • довгуватий

    Трохи довгий, видовжений; такий, що має дещо більшу довжину, ніж ширину або висоту.

  • довгоіснуючий

    1. Який існує протягом тривалого часу; довготривалий, довговічний.

    2. У біології: такий, що характеризується довгим періодом існування (про види, популяції тощо).

  • кокциди

    Кокциди — паразитичні найпростіші одноклітинні організми з класу споровиків, що викликають у тварин та людини захворювання — кокцидіози.

    Кокциди — застаріла назва підкласу кокцидієвих (Coccidia) у систематиці найпростіших.

  • кокцида

    Кокцида — застаріла назва родини паразитичних комах ряду Напівтвердокрилих (клопів), до якої належать, зокрема, червеці та щитівки.

    Кокцида — загальна назва комах з надродини Coccoidea (червеці, щитівки, подушечниці тощо), які є сокосисними шкідниками рослин.

  • довгоязикий

    1. Який має довгий язик (у прямому значенні); з довгим язиком.

    2. Про людину: балакучий, говіркий, схильний до пліток або розголошення чужої таємниці.

    3. Про тварину (переважно про собаку): який часто висолоплює язик, важко дихає.

  • кокцид

    1. Збудник кокцидіозу — паразитарного захворювання ссавців, птахів, риб та інших тварин, що належить до класу споровиків (Coccidia).

    2. Представник роду одноклітинних паразитичних найпростіших з ряду Coccidia, які часто вражають епітелій кишечнику.

  • довгошиїй

    1. Який має довгу шию (про тварин, переважно про травоїдних ссавців або птахів).

    2. Уживається як складова частина зоологічних назв, наприклад: довгошиїй тюлень, довгошиїй жираф.