Фахівець з каротажу, який займається проведенням геофізичних досліджень свердловин (каротажем) для вивчення розрізу гірських порід, пошуку корисних копалин тощо.
-
каротажний
1. Стосунковий до каротажу — методу геофізичного дослідження свердловин шляхом вимірювання різних фізичних параметрів гірських порід уздовж її стовбура.
2. Призначений для проведення каротажу або отриманий за його допомогою (про обладнання, прилади, діаграми, дані).
-
діацетамід
Хімічна сполука, амід діацетилу, що використовується в органічному синтезі як проміжний продукт або реагент.
-
каротаж
Каротаж — геофізичний метод дослідження глибинних порід у свердловині шляхом вимірювання їх різних фізичних параметрів (електричних, радіоактивних, акустичних тощо).
Каротаж — процес опускання та підйому вимірювальної апаратури (каротажного зонда) у свердловині для зняття діаграми (каротажу).
Каротаж — результат таких вимірювань, тобто графічний запис (діаграма) залежності фізичних властивостей гірських порід від глибини.
-
діахронія
1. Розвиток, зміни мовних явищ у часі, що розглядаються в історичній послідовності; історичний підхід до вивчення мови, протиставлений синхронії.
2. У літературознавстві та культурології — принцип розгляду художніх явищ, текстів або культурних феноменів в їх історичному розвитку та хронологічній послідовності.
-
кароокий
1. (про очі) Темно-карі, майже чорні; дуже темного кольору, що нагадує колір кави або горіхової шкаралупи.
2. (про людину, тварину) Який має очі темно-карого кольору.
-
діафільм
Діафільм — це стрічка для діапроектора, що складається з послідовності діапозитивів (позитивних зображень на прозорій основі), які об’єднані спільною темою або сюжетом і призначені для демонстрації на екрані як навчальний, науково-популярний або художній матеріал.
Діафільм — це також сам показ таких зображень, що супроводжуються текстом (титрами або читанням), що розповідає історію або пояснює наочний ряд.
-
каронада
1. (істор., військ.) Коротка гармата великого калібру, що використовувалася в XVI–XIX століттях для навісної стрільби на близькі відстані, переважно при облозі фортець або для захисту узбережжя.
2. (перен., розм.) Про людину або предмет, що має товсту, кремезну, приземкувату статуру.
-
кароліт
1. Кароліт — рідкісний мінерал, водний фтористий карбонат кальцію та натрію, який утворює білі або безбарвні кристали; названий на честь шведського хіміка Карла Вільгельма Шеєле.
2. Кароліт — власна назва (ім’я) чоловічого роду, що походить від латинського Carolus (Карл).
-
діафізит
Запальне захворювання діафіза (середньої частини трубчастої кістки), що переважно має гострий гнійний характер і часто ускладнюється некрозом кісткової тканини та утворенням секвестрів.