1. (про очі) Темно-карі, майже чорні; дуже темного кольору, що нагадує колір кави або горіхової шкаралупи.
2. (про людину, тварину) Який має очі темно-карого кольору.
кароокий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Отрадный звук не повторился, Надежды вновь не прошептал, Он только снился, часто снился И юный разум разрушал Мечтой бесплодною… «Птицы, вольные сестрицы, Полетите в край далекий, Где мой милый кароокий, Где родная край дороги. Болят руки, болят [ноги], А я долю проклинаю, С поля воли дожидаю!» Так пела бедная Оксана Зимой в светлице у окна.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикметник () |