діахронія

1. Розвиток, зміни мовних явищ у часі, що розглядаються в історичній послідовності; історичний підхід до вивчення мови, протиставлений синхронії.

2. У літературознавстві та культурології — принцип розгляду художніх явищ, текстів або культурних феноменів в їх історичному розвитку та хронологічній послідовності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |