Значення
- (Лінгвістика) –
Розвиток, зміни мовних явищ у часі, що розглядаються в історичній послідовності; історичний підхід до вивчення мови, протиставлений синхронії.
- (Література) –
У літературознавстві та культурології — принцип розгляду художніх явищ, текстів або культурних феноменів в їх історичному розвитку та хронологічній послідовності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. діахронія, р. діахронії, д. діахронії, з. діахронію, о. діахронією, м. діахронії, к. діахроніє