• достріляти

    1. Закінчити стріляти, вистрілити решту набоїв або завершити стрілянину взагалі.

    2. Дістати пострілом, влучити в ціль після попередніх невдалих спроб.

    3. Довести до кінця руйнування або знищення вогнем зі стрілецької зброї або артилерії.

    4. Про тварин або птахів: добити пострілом.

  • дострілюватися

    1. Дієслово, що означає завершення стрільби, доведення її до кінця; закінчувати стріляти.

    2. У переносному значенні: доводити до логічного завершення якусь дію, процес або стан, часто з відтінком наполегливості або вичерпання можливостей.

    3. У технічному контексті (наприклад, про зброю, боєприпаси): витрачати стрілецький запас до кінця, стріляти до повного використання.

  • дострілювати

    1. Стріляючи, закінчувати знищення кого-, чогось; добивати вогнем.

    2. Додатковим вогнем уражати ціль, що вже пошкоджена.

    3. Витрачати стріляючи весь запас патронів, снарядів до кінця; закінчувати стрілянину.

    4. Доробляти, доводити до кінця щось за допомогою стрільби (наприклад, влучність зброї).

  • достругуватися

    Дійти до певного стану або результату в процесі стругання, обробляючи поверхню інструментом для стругання (рубанком, фуганком тощо).

    Переносно: довести щось до належного стану, завершити обробку, поліпшуючи або вдосконалюючи щось (наприклад, текст, ідею, майстерність).

  • достругувати

    1. Завершити стругання, обробити струганням до кінця або до потрібного стану.

    2. Доробляти, доводити до належної якості, завершувати обробку чогось (у прямому або переносному значенні).

  • достругатися

    Дійти до певного стану або результату внаслідок тривалого або інтенсивного стругання.

    Дістатися, дотягтися до чогось, штовхаючи або посовуючи щось (рідковживане).

  • достругати

    1. Завершити стругання чогось, довести до потрібного стану за допомогою струга.

    2. Дією струга зробити гладким, рівним або надати потрібної форми, обробивши поверхню до кінця.

    3. Перен. Докладаючи зусиль, довести до певного стану, завершити обробку, поліпшення чогось (наприклад, тексту, виконання).

  • дострочуватися

    Дієслово, що означає навмисне затягувати виконання роботи, процесу або дії, часто через небажання, лінь або прагнення відстрочити її завершення; довго та повільно робити щось, зволікати.

    У ширшому значенні — тривалий час займатися чимось другорядним або несуттєвим, затягуючи головну справу; “будувати” (від слова “строчити” — швидко писати, але тут у переносному сенсі) непотрібні деталі або відволікатися на дрібниці.

  • дострочувати

    1. Доводити шиття до кінця, завершувати строчку, що була розпочата раніше.

    2. Пришивати, прикріплювати щось строчкою до чогось; додатково пришивати строчкою.

    3. Доводити процес машинного шиття (строчки) до певної межі або до кінця.

  • дострочитися

    Дієслово, що означає довести шиття або вишивання до певної точки, межі або стану, часто вживається в значенні завершення роботи над окремою ділянкою або елементом вишивки.

    У переносному значенні — довести якусь справу, думку або розповідь до логічного завершення, часто з відтінком ретельного та детального опрацювання.