Дістатися, дійти до якогось місця або стану, досягти чогось.
Отримати, набути щось в результаті зусиль, досягти певної мети.
(у ролі допоміжного дієслова з інфінітивом) Отримати можливість щось зробити, дійти до можливості чогось.
Словник Української Мови
Дістатися, дійти до якогось місця або стану, досягти чогось.
Отримати, набути щось в результаті зусиль, досягти певної мети.
(у ролі допоміжного дієслова з інфінітивом) Отримати можливість щось зробити, дійти до можливості чогось.
1. Так, що доступне, зрозуміле для сприйняття, легке для засвоєння (про мову, виклад тощо).
2. Так, що не вимагає великих витрат, матеріальних зусиль; за помірну, прийнятну ціну.
3. Так, що не утруднене перешкодами; легко здійснимо, реалізовано.
1. Такий, до якого можна дістатися, потрапити або яким можна скористатися без перешкод; легкий для оволодіння, розуміння або здійснення.
2. Зрозумілий, здатний бути сприйнятим та осмисленим завдяки простоті викладу або відповідності рівню підготовки.
3. Про людину: такий, що легко вступає в спілкування, відкритий для контакту, невибагливий у спілкуванні.
4. Такий, що має невисоку вартість і може бути придбаний або оплачений широким колом людей.
1. Отримати доступ до чогось, дістатися до чого-небудь, зазвичай після подолання перешкод або певних зусиль.
2. (У значенні «допуститися») Припуститися чогось, зробити щось неналежне, помилитися.
3. (Застаріле) Наблизитися, підійти до когось або чогось.
1. (рідк.) Дістатися, дістати щось, дотягнутися до чогось; отримати доступ.
2. (заст.) Наблизитися, підійти до когось, чогось; приступити.
3. (діал.) Доторкнутися, зачепити когось, щось.
1. Отримати доступ до чогось, дістати можливість користуватися чимось або отримати право на щось.
2. (розм.) Дістатися, дотягтися до чогось, знайти спосіб взяти щось, часто з труднощами.
3. (заст.) Наблизитися, підійти до когось або чогось; дістатися до якогось місця.
1. (заст.) Дістатися до чогось, дійти, досягти певного місця або стану, часто з труднощами.
2. (заст., перен.) Отримати щось, заволодіти чимось, добитися чогось.
3. (діал.) Доторкнутися до чогось, взяти в руки.
1. Довгим або наполегливим стуканням спричинити відчинення дверей, вікна тощо або звернути на себе увагу.
2. Переносно: наполегливими зусиллями, тривалими спробами домогтися чогось, отримати відповідь, встановити контакт з кимось.
1. Довгим або настирливим стуканням спричинити те, щоб хтось відчинив двері або звернув увагу.
2. Переносно: настирливими зусиллями, проханнями домогтися чогось, добитися від когось потрібної реакції, уваги або розуміння.
3. Розмовне, переносне значення: дійти розумом, усвідомити щось після довгих роздумів або в результаті переконання.
1. Дієслово доконаного виду, що означає: стріляючи, досягти якогось стану або результату (зазвичай негативного), часто через тривалу або необережну стрільбу.
2. У переносному значенні: своїми діями, вчинками або поведінкою довести себе до важких наслідків, небезпеки або загибелі.