Фотографічне зображення земної поверхні, отримане за допомогою аерофотозйомки з літального апарата (літака, гелікоптера, безпілотника тощо).

Пристрій для штучного іонізування повітря, що генерує легкі негативні аероіони (переважно кисневі) з метою покращення мікроклімату приміщень, профілактики захворювань або лікування.

Процес утворення легких негативних або позитивних іонів у повітрі (аероіонів) внаслідок дії природних (космічне випромінювання, радіоактивність ґрунту, блискавка) або штучних (електричний розряд, радіоактивні ізотопи, термоелектронна емісія) джерел іонізації.

Технологічний процес штучного насичення повітря легкими іонами за допомогою спеціальних приладів — аероіонізаторів (люстр Чижевського тощо) з метою оздоровлення, профілактики захворювань або створення комфортного мікроклімату.

Аероіонотерапія — це фізіотерапевтичний метод лікування та профілактики, заснований на вдиханні пацієнтом повітря, збагаченого легкими негативними аероіонами (іонізованими молекулами кисню або азоту).

1. Спеціальна фотокамера для зйомки з повітря (з літака, гелікоптера, аеростата тощо), призначена для аерофотозйомки місцевості, об’єктів або явищ.

2. Закрита камера або відсік у літальному апараті, призначений для проведення наукових експериментів, випробувань або для розміщення спеціального обладнання.

Аерокарпія — у ботаніці: спосіб плодоношення, при якому плоди (спори) розвиваються у повітрі, а не на поверхні субстрату, характерний для деяких мохів та інших рослин.

1. Спеціальна карта, призначена для використання в авіації, на яку нанесено об’єкти, що мають значення для повітряної навігації (аеродроми, радіомаяки, повітряні коридори тощо), а також елементи рельєфу та орієнтири; авіаційна карта.

2. Карта місцевості, складена на основі аерофотознімків.

Аерокартограф — це спеціальний фотограмметричний пристрій (стереоприлад), призначений для складання та оновлення топографічних карт шляхом обробки та вимірювання аерофотознімків, отриманих в результаті аерофотозйомки.

Аерокартограф — це фахівець, який займається складанням карт за матеріалами аерофотозйомки, тобто картографуванням з використанням аерофотознімків.

Аерокліматологія — це розділ кліматології, що вивчає кліматичні умови та закономірності їх формування в вільній атмосфері, на відміну від приземного шару повітря.

Аерокліноскоп — застарілий метеорологічний прилад для візуального спостереження за напрямком і силою вітру на висоті, що працював на принципі зйомки руху хмар або спеціальних повітряних куль відносно певної розмітки на склі.

Аерокліноскоп — власна назва конкретної моделі такого приладу, розробленої та використовуваної в першій половині XX століття.