• дочиститися

    1. Дієслово доконаного виду, похідне від “чиститися”. Отримати можливість очиститися повністю, до кінця; завершити процес очищення.

    2. (У переносному значенні) Докладаючи зусиль, досягти бажаного стану читання, розуміння тексту, інформації; розібратися у складному питанні.

    3. (Розмовне) Довести щось до ідеального стану, повністю закінчити прибирання, полірування тощо.

  • дочистити

    1. Завершити чищення чогось, довести до повної чистоти.

    2. Допрацювати, довести до ідеального стану, завершити обробку чогось (переносно).

  • дочиста

    1. Повністю, цілком, до кінця, без залишку (про знищення, використання, знищення чогось).

    2. Дуже ретельно, акуратно, до ідеального стану (про очищення, миття, прибирання).

  • дочинюватися

    1. Доводити до кінця чинення чогось, завершувати якусь дію, що передбачає активне втручання або фізичний вплив.

    2. (у пасивному стані, про предмети) Ставати повністю зчиненим, доведеним до належного стану в результаті чиїхось дій.

  • дочинювати

    1. Завершувати чинити щось, доводити чинити до кінця.

    2. Доводити до певного стану або результату внаслідок чинити; закінчувати якусь дію.

  • дочинитися

    1. Дієслово, що означає завершити процес чинування (розподілу, розміщення) до кінця, повністю розподілити або розмістити щось.

    2. У переносному значенні — дійти до певного стану або результату через послідовні дії чи процеси, часто з відтінком значення «докопатися», «дослідити до кінця».

  • дочинити

    1. Повністю зачинити, щільно примкнути (двері, вікно тощо), що були зачинені не до кінця.

    2. Завершити чинити (робити, творити) щось; довести до кінця якусь дію або процес.

  • дочимчикуватися

    Дійти до певного стану або результату через тривале, настирливе чимчикання (часто з відтінком дратівливості або виснажливості).

  • дочимчикувати

    Докінчити чи завершити справу, яку розпочав інший, особливо коли йдеться про роботу, пов’язану з ремонтом, будівництвом або доведенням чогось до кінцевого стану.

  • дочесатися

    1. Дієслово доконаного виду, утворене від “чесатися”. Пряме значення: закінчити процес чесання волосся собі або комусь, привести волосся в належний вигляд шляхом розчісування.

    2. Переносне, розмовне значення: в результаті тривалих зусиль, наполегливих дій або допитливості дізнатися щось, виявити якусь інформацію, докопатися до істини, часто з відтінком докору або іронії щодо способу дій.

    3. Розмовне, часто іронічне або несхвальне: дістатися до якогось місця, знайти щось або когось після довгих пошуків, труднощів або незручностей.