1. Завершувати чинити щось, доводити чинити до кінця.
2. Доводити до певного стану або результату внаслідок чинити; закінчувати якусь дію.
дочинювати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Завершувати чинити щось, доводити чинити до кінця.
2. Доводити до певного стану або результату внаслідок чинити; закінчувати якусь дію.
Відсутні