1. Різко, з силою вчепитися чимось гострим (пазурами, кігтями, гачком тощо) за щось, затриматися таким чином.
2. Перен. Різко, зловісно втрутитися в щось, вплинути на щось (часто з негативним відтінком).
Словник Української Мови
1. Різко, з силою вчепитися чимось гострим (пазурами, кігтями, гачком тощо) за щось, затриматися таким чином.
2. Перен. Різко, зловісно втрутитися в щось, вплинути на щось (часто з негативним відтінком).
1. Один раз різко зачепити, порізати або подряпати чимось гострим (нігтями, кігтями, шипом тощо), завдаючи неглибокої рани або болючого відчуття.
2. Перен., розм. Швидко і неохайно написати, накреслити щось; зробити позначку.
3. Розм. Різко і швидко взяти, вхопити щось, часто з відтінком азарту або жадібності.
1. Який легко розривається, розпадається на частини, крихкий; не міцний, нетривкий.
2. Який має схильність до суперечок, сварок; сварливий, чварливий.
1. (розм.) З великими труднощами, повільно підніматися вгору, видиратися на щось.
2. (перен., розм.) З надзвичайними зусиллями, важко долати перешкоди, просуватися в чомусь (наприклад, у навчанні, кар’єрі).
3. (перен., розм.) Чіплятися за щось, намагаючись утриматися або піднятися.
1. Робити подряпини, неглибокі борозенки на поверхні чогось гострим предметом, зазвичай ненавмисно або необережно.
2. Скребати, чіпати щось гострим (нігтями, кігтями, шипами тощо), іноді з метою пошкодити або з метою відчути певне відчуття.
3. Розмовне значення: недбало, погано писати або малювати; царапати.
4. Розмовне значення: рухатися з труднощами, подряпаючи щось або зачіпаючи за перешкоди (наприклад, про транспорт).
1. (дієслово) Робити дрібні, неглибокі порізи або подряпини на поверхні чогось, зазвичай неакуратно або поспішно.
2. (дієслово, переносне значення) Писати або малювати щось неохайно, недбало, без старанності, так що виходить нечітко або незрозуміло.
1. (Про людину) дуже старий, немічний, знесилений віком; дряхлий.
2. (Перен., розм.) дуже старий, зношений, непридатний до вживання (про предмети).
1. Стосовний до друїдів, що стосується давніх кельтських жерців-чаклунів, їх вірувань, обрядів, культури чи організації.
2. Характерний для друїдів або пов’язаний з ними, властивий їхній релігійній практиці чи світогляду.
Друмліни — невеликі видовжені пагорби льодовикового походження, складені з морени (валунно-глинистого матеріалу), які мають обтічну, часто ложкоподібну форму з пологим підняттям у бік руху льодовика та крутим схилом з протилежного боку.