Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) З великими труднощами, повільно підніматися вгору, видиратися на щось.
2. (перен., розм.) З надзвичайними зусиллями, важко долати перешкоди, просуватися в чомусь (наприклад, у навчанні, кар’єрі).
3. (перен., розм.) Чіплятися за щось, намагаючись утриматися або піднятися.
Приклад 1:
Але нікотрий із туркоманів-степовиків не вмів дряпатися горі стрімкими кам’яними стінами. — Коли так, — сказав Максим, — то позволь, бегадире, мені першому вилізти і показати вам дорогу!
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”