Бомбопрозірник — спеціальний пристрій, призначений для виявлення та ідентифікації вибухових пристроїв (бомб) шляхом їх просвічування, зазвичай за допомогою рентгенівського проміння або інших технологій, що дозволяють отримати зображення внутрішнього вмісту підозрілих предметів без їх відкриття чи порушення цілісності.

Бомбопрозірник — професійна назва апарату (сканеру), що використовується службами безпеки, саперами та правоохоронними органами для огляду багажу, посилок, транспортних засобів та інших об’єктів на наявність вибухонебезпечних матеріалів і пристроїв.

1. Пристрій або система на борту літака, що призначені для точного визначення моменту скидання бомб на ціль, враховуючи параметри польоту, швидкість, висоту та балістичні характеристики боєприпасу.

2. Комплекс оптичних, механічних або обчислювальних пристроїв у складі бомбардувального озброєння, що забезпечує прицілювання під час бомбометання.

1. Властивість геологічного утворення (наприклад, вулканічної бомби) мати округлу, видовжену або іншу характерну форму, що нагадує форму авіаційної бомби.

2. (У переносному значенні) Характерна риса об’єкта чи явища, що візуально або функціонально нагадує бомбу за своєю формою, динамікою або ефектом.

Бомбомірник — спеціальний пристрій для вимірювання розмірів авіаційних бомб, що застосовується для їх класифікації, перевірки відповідності стандартам та правильного підбору до бомбових відсіків літаків.

1. Дія за значенням дієслова «бомбометати»; скидання авіаційних бомб з літака на наземні чи морські цілі.

2. (у спортивній термінології) Сильний, потужний удар по м’ячу, зазвичай у футболі, що надає йому високої швидкості та траєкторії, схожої на падіння бомби.

1. (військ.) Старовинна артилерійська гармата великого калібру, призначена для метання (переважно навісною траєкторією) кам’яних або залізних ядер, що використовувалися як замінники артилерійських снарядів.

2. (військ., іст.) Військовий корабель (переважно парусний), озброєний важкими короткоствольними гарматами (мортирами або гаубицями) для обстрілу берегових укріплень та міст навісним вогнем.

3. (перен., рідко) Про людину або організацію, що активно розповсюджує, “закидає” когось чимось (наприклад, листівками, пропагандою, критикою).

1. (військ.) Застаріла артилерійська система для метання мортирних бомб (глибоких снарядів) по навісній траєкторії на невеликі відстані, попередник міномета.

2. (морськ.) Суднова зброя для скидання глибинних бомб з корми або борту корабля для боротьби з підводними човнами.

1. (істор., військ.) Спеціально навчений солдат або офіцер, який у часи Першої світової війни займався метанням ручних гранат (бомб) у ворожі окопи або укріплення.

2. (перен., розм., заст.) Людина, яка схильна до різких, необдуманих вчинків або скандальних заяв, що можуть мати вибухові наслідки.

Бомбодіоптер — власна назва вигаданого літального апарата (вертольота) з анімаційного серіалу “Фіксики”, який здатний пересуватися повітрям та виконувати різноманітні завдання, часто пов’язані з доставкою або ремонтом.

Бомбовізир — прицільний пристрій для бомбометання, що встановлювався на літаках-бомбардувальниках у першій половині XX століття; за допомогою оптики та механічних обчислювальних елементів дозволяв визначити момент скидання бомб для ураження цілі.

Бомбовізир — посада (фах) члена екіпажу бомбардувальника, який відповідав за роботу з бомбовізиром, тобто за прицілювання та скидання бомбового вантажу.