бомбометальник

[bombomɛtɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (військ.) Старовинна артилерійська гармата великого калібру, призначена для метання (переважно навісною траєкторією) кам’яних або залізних ядер, що використовувалися як замінники артилерійських снарядів.

  2. (Історія) –

    (військ., іст.) Військовий корабель (переважно парусний), озброєний важкими короткоствольними гарматами (мортирами або гаубицями) для обстрілу берегових укріплень та міст навісним вогнем.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., рідко) Про людину або організацію, що активно розповсюджує, “закидає” когось чимось (наприклад, листівками, пропагандою, критикою).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бомбометальник, р. бомбометальника, д. бомбометальникові, з. бомбометальник, о. бомбометальником, м. бомбометальникові, к. бомбометальнику

Більше записів