Словник Української Мови
1. Різко, з силою входити в щось, врізатися, встромлятися (про гострі або загострені предмети).
2. Поступово входити в щось обертальним рухом, як гвинт; вкручуватися.
3. Перен. Настирливо, з великими зусиллями проникати кудись, входити в якесь середовище або займати становище.
1. Робити глибшим, збільшувати глибину чогось; заглиблювати.
2. Перен. зосереджено заглиблюватися в щось, напружено вникати в суть явища, проблеми, думки тощо (зазвичай у формах дієслів на -ся: вглиблятися).
Властивість або якість того, що є ескізним; попередній, непророблений характер чогось, що виконано лише в загальних рисах, без деталей та завершеності.
У мистецтві: творчий метод або стильова манера, що відрізняється швидкістю, свобідою, узагальненістю форми та наміченістю деталей, наближаючись до ескізу.
1. Властивість або стан того, що викликає відразу, огиду, глибоку неприязнь; огидність, бридкість.
2. Щось (вчинок, явище, риса характеру тощо), що заслуговує на моральне осуду, є підлим, мерзенним; падіння, ницість.
1. За допомогою обертальних рухів вводити, вставляти щось у що-небудь, закріплюючи, з’єднуючи або заглиблюючи; вкручувати.
2. Перен., розм. Нав’язувати комусь щось, наполегливо вмовляти, втискувати в свідомість.
1. Рухатися, проникати всередину чогось, далі від поверхні або входу; заглиблюватися.
2. Приділяти щось пильну, інтенсивну увагу; старанно і детально вивчати, аналізувати якусь тему, проблему, питання.
3. Зосереджено занурюватися в якийсь стан (наприклад, у думки, роздуми, спостереження).
1. Такий, що був закріплений або вставлений за допомогою обертального руху; закручений, вкручений у щось (наприклад, про шуруп, болт, цвях).
2. У переносному значенні: такий, що був нав’язаний, впроваджений з зусиллям або небажаним чином (про думку, ідею, правило).
1. Робити глибшим, збільшувати глибину чогось; заглиблювати.
2. Перен. Зосереджено та детально вивчати, аналізувати щось, проникати в сутність явища, проблеми тощо.
1. У спосіб ескізу, попереднього нарису; загально, без деталей, намітивши лише основні риси.
2. Переносно: коротко, без заглиблення в подробиці, лише в загальних рисах (про виклад думок, пояснення тощо).
1. (від «гида») Який викликає огиду, відразу; огидний, бридкий, гидкий.
2. (перен., розм.) Підлий, мерзенний, огидний у моральному плані.