1. (про рослини) Втратити листя, оголитися; стати голим, без листя.
2. (переносно, розмовне) Позбутися чогось, що вкривало; стати оголеним, незахищеним.
-
заголіти
1. (про тіло) Стати голим, оголитися; втратити волосяний покрив на певній ділянці.
2. (переносно) Стати видимим, відкритим, позбавитися природного або звичного покриву (наприклад, про землю, поле після збирання врожаю, про дерева восени).
-
заголюватися
1. (про тварину) Втрачати шерсть, пір’я, луску тощо; линяти.
2. (переносно, розмовне) Втрачати волосся на голові, ставати лисим; облисіти.
3. (переносно, розмовне) Сильно зношуватися (про одяг, взуття), втрачаючи вовну, хутро або поверхневий шар.
-
заголювати
1. (спеціально) Наносити на поверхню металу тонкий шар іншого металу (зазвичай дорогоцінного) шляхом електролізу або іншим хімічним способом для надання виробу декоративних, захисних або електропровідних властивостей; гальванізувати.
2. (переносно, розмовне) Надавати чому-небудь привабливого, ефектного, блискучого вигляду; прикрашати, оздоблювати, часто з відтінком штучності або поверхневості.
-
заголювання
1. (мед.) Патологічний процес, при якому тканини організму втрачають волосся (шерсть, пір’я) або лускаті покриви (луску, кігті), що призводить до оголення ділянок шкіри; облисіння, алопеція.
2. (вет.) Спеціалізований термін у ветеринарії, що означає випадіння шерсті у тварин внаслідок захворювання, порушення обміну речовин, паразитарного ураження або інших патологічних станів.
-
заголубітися
1. Набути голубого кольору, стати голубим.
2. Перен. стати ясним, чистосинім (про небо, повітря).
3. Розм. почати виглядати дуже молодим, свіжим, здоровим (про людину).
-
заголубіти
1. (про колір) набути голубого відтінку, стати блакитним або блакитнуватим.
2. (переносно, розмовне) почати бачити, уявляти щось дуже віддалене або малоймовірне; замаритися, захопитися несвідомими сподіваннями.
-
заголубитися
1. Зануритися, заглибитися у щось, зануритися в думки, роздуми; поринути у якийсь стан.
2. (у спеціальному вживанні) Увійти, зайти надто глибоко, опинитися на великій глибині (наприклад, про судно, підводний човен).
-
заголубити
1. Зробити глибшим, поглибити (переважно про водойми, ґрунт тощо).
2. Перен. поглибити, зробити більш ґрунтовним, серйозним (про знання, думки, дослідження).
-
заголоситися
1. Почати голосити (голосно плакати, вити, причитати) з певної причини або через певну обставину; заходитися голосінням.
2. Розмовне. Надмірно, до втоми або до неприємних наслідків зайнятися чимось, захопитися чимось (часто з відтінком несхвалення).