Словник Української Мови
1. Властивість або стан того, що є загущеним; наявність великої кількості елементів на одиницю площі або об’єму; щільність, концентрація.
2. (у техніці, харчовій промисловості) Ступінь в’язкості або густоти рідини, суміші, розчину.
3. (у лісівництві, садівництві) Кількість дерев або рослин на одиниці площі; ступінь скупченості крон або стебел.
1. (про рідку субстанцію) Так, що стало густішим; з підвищеною щільністю або в’язкістю.
2. (про рослинність, матеріал тощо) Так, що розташоване або розміщене з малою відстанню між одиницями; збільшено кількість на одиницю площі або об’єму.
3. (перен., про події, явища) Так, що відбувається з підвищеною частотою або інтенсивністю.
1. Дія за значенням дієслова “загущати” — процес надання рідині або суміші більшої густоти, в’язкості.
2. Результат такої дії — стан, коли щось стало густішим; місце, де щось згущене або зосереджене у великій кількості.
3. У лісівництві — стан деревостану, коли дерева ростуть надто щільно, що призводить до їхнього послаблення та виснаження ґрунту.
4. У військовій справі — зосередження, скупчення військ, техніки або вогневих засобів на певній ділянці.
1. Який має збільшену густину, концентрацію або в’язкість порівняно з початковим станом; згущений.
2. (у харчовій промисловості) Про продукт, з якого видалено частину рідини для підвищення густоти, наприклад, сік, молоко.
3. (у техніці, хімії) Про речовину або суміш, до якої додано загущувач для надання певних реологічних властивостей.
1. Ставати густішим, набирати більшої густоти; згущуватися (про рідини, суміші тощо).
2. Ставати частішим, щільнішим, посилюватися (про дощ, сніг, туман, темряву тощо).
3. Збиратися у великій кількості, скупчуватися, ставати більш численним (про людей, тварин, предмети).
1. Робити густішим, збільшувати густоту чогось, додаючи щось або зменшуючи кількість рідини.
2. Ставати густішим, набувати більшої густоти (про речовину, масу).
3. Робити більш щільним, компактним, зменшувати проміжки між чимсь (наприклад, про посіви, насадження).
Загущавлений — діалектний варіант слова “загущавлений”, що означає: зроблений густішим, збільшений у щільності або концентрації (про рідини, суміші тощо).
Загущавлений — уживається в західних говірках як прикметник до дієслова “загущавнити” (зробити густішим, загуснути).
1. (про звук) почати гучно лунати, розлягтися, залунати.
2. (перен., розм.) почати інтенсивно або шумно відбуватися, розгорнутися (про події, дії).
1. Почати гучно звучати, видавати гучний, тривалий звук (про предмети, явища, інструменти тощо).
2. Розпочати гучну, тривалу мову або промовляти щось голосно і настирливо (про людину).
3. Розлягтися, поширитися гучним звуком (про сам звук).
1. Почати гуцати (рухатися, ідучи підстрибуючи або прискаючи), почати пересуватися дрібними, швидкими кроками, часто від хвилювання або нетерплячки.
2. Розм. Почати робити щось швидко, метушливо, але не дуже вміло або плідно; заквапитися, загаятися.