1. Розташований за горою або за гірським хребтом; той, що знаходиться по той бік гори.
2. Стосунковий до Загір’я (Загір’я) — історичної місцевості або населеного пункту з такою назвою; що належить до цієї місцевості або мешкає там.
Словник Української Мови
1. Розташований за горою або за гірським хребтом; той, що знаходиться по той бік гори.
2. Стосунковий до Загір’я (Загір’я) — історичної місцевості або населеного пункту з такою назвою; що належить до цієї місцевості або мешкає там.
1. Місцевість, розташована за горами або за гірським хребтом; територія по той бік гір.
2. (як власна назва) Назва окремих географічних регіонів, населених пунктів або місцевостей, розташованих за горами (напр., Закарпаття, Гуцульщина тощо).
1. Медичний термін: покрити частину тіла гіпсовою пов’язкою з метою фіксації та лікування перелому або іншого ушкодження кісток.
2. Переносне значення: стати незграбним, обмеженим у рухах або діях, набути ознак неповороткості, подібно до загіпсованої кінцівки.
1. Покрити або обробити гіпсом, нанести гіпсову суміш на щось для закріплення, формування або лікувальних цілей.
2. У медицині: накласти гіпсову пов’язку (лангету, гіпс) на ушкоджену кінцівку або частину тіла для її нерухомої фіксації.
3. Переносно: обмежити чиську свободу, дії, розвиток; поставити в жорсткі, незручні рамки.
Загіпсування — медична процедура, при якій частину тіла (переважно кінцівку) іммобілізують за допомогою гіпсової пов’язки для фіксації та захисту ушкоджених кісток, суглобів або м’яких тканин під час лікування переломів, вивихів, розтягнень тощо.
Загіпсування — стан, результат такої процедури; наявність на тілі гіпсової іммобілізуючої пов’язки.
Покритий гіпсом або закріплений за допомогою гіпсової пов’язки (про частину тіла).
Технічний термін: покритий шаром гіпсу як будівельним матеріалом (про поверхню, конструкцію).
Переносне значення: такий, що втратив рухливість, свободу дій, опинився в стані примусової бездіяльності (про людину, організацію тощо).
1. Підпасти під вплив гіпнозу, впасти в гіпнотичний сон внаслідок дій гіпнотизера або самогіпнозу.
2. Перен. Піддатися сильному, приголомшливу впливу кого-, чого-небудь, захопитися до повної втрати самоконтролю.
Ввести когось у стан гіпнозу, тобто штучно викликати у людини (або тварини) особливе психофізіологічне стану, що характеризується підвищеною схильністю до внутрішнього прийняття наказів, команд або установок гіпнотизера, частковою або повною втратою зв’язку з об’єктивною реальністю та здатністю до незвичайних психічних і фізіологічних проявів.
Переносно: повністю захопити чиську увагу, підкорити чиюсь волю, приголомшити, зробити нездатним до опору або критичного сприйняття (наприклад, красою, красномовством, харизмою).
1. Про людину або тварину: такий, що перебуває у стані гіпнозу, викликаному зовнішнім впливом; введений у гіпнотичний сон.
2. Переносно: такий, що повністю захоплений, зосереджений на чомусь, зачарований кимось або чимось; оповитий сильним впливом, що позбавляє власної волі.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “загін” — невеликий загін, невелика військова чи організована група людей, призначена для виконання певного завдання.
2. (у переносному значенні) Невелика група однодумців, прихильників чи послідовників певної ідеї, діяльності.
3. (у переносному значенні, розм.) Невелика кількість, група когось або чогось.