1. Встановити для себе попередню дату (ранішу за фактичну) на документі, листі тощо.
2. Віднести явище, подію, факт до більш раннього часу, ніж це було насправді; вважати, що щось виникло або відбулося раніше.
-
задатувати
1. Поставити на документі, рукописі тощо дату, що передує дійсному часу його складання.
2. Визначити, встановити дату якоїсь події чи створення чогось, що відбулося в минулому.
-
задатування
1. Проставлення на документі, папері тощо дати, що передує фактичному часу його складання або оформлення.
2. У мистецтві та літературознавстві — навмисне віднесення твору, події, явища до більш раннього історичного періоду, ніж той, у якому воно реально створене або відбулося; антедатування.
-
задаточок
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “задаток” — невелика сума грошей або інший внесок, що вноситься заздалегідь як підтвердження наміру укласти угоду, виконати зобов’язання, а також перший невеликий внесок у велику справу.
2. (переносно) Попередній, невеликий прояв чого-небудь, ознака того, що може статися, розвинутися; передвістя.
-
задаток
1. Сума грошей або майнове благо, що передається однією стороною іншій у рахунок майбутніх платежів за договором як доказ укладення договору та забезпечення його виконання.
2. Переносно: ознака, попередня поява чого-небудь, що може розвинутися, проявитися у майбутньому; завдаття, завдаток.
-
задатований
1. (про людину) Такий, що має певні задатки, обдарований, схильний до чогось від природи.
2. (про властивість, якість) Природжений, вроджений, властивий комусь від народження.
-
задатковий
1. Стосовний до задатку (грошової суми, що видається заздалегідь як гарантія виконання договору), що стосується задатку; призначений для задатку.
2. Який має характер задатку, часткового авансування, попереднього внеску; частковий, попередній.
3. У філософії: властивий задатку (спадковій схильності, потенційній можливості); потенційний, вроджений.
-
задатки
1. Природні здібності, схильності до чого-небудь, які можуть розвинутися в процесі навчання чи виховання.
2. (У філософії) Внутрішні потенційні можливості організму, що розвиваються під впливом зовнішніх умов і визначають формування якостей людини.
3. (У праві) Грошова сума або майно, що вноситься однією зі сторін договору іншій стороні як доказ укладення договору та забезпечення його виконання.
-
задатися
1. Поставити перед собою певну мету, намір, визначити завдання для виконання.
2. Виникнути, з’явитися (про думку, питання тощо).
3. Розпочатися, зав’язатися (про розмову, знайомство, суперечку тощо).
4. Запаморочитися, закрутитися (про голову, часто від хвороби або вживання алкоголю).
5. Зазнатися, стати зарозумілим, загордитися.
-
задати
1. Поставити, сформулювати питання або завдання для розв’язання, обговорення, виконання.
2. Визначити, встановити певні параметри, умови, напрямок або характер чогось.
3. Зробити дію, що спричиняє певний стан, явище або реакцію (наприклад, задати темп, задати тон).
4. У математиці, техніці: ввести, подати вихідні дані, величини або програму для обробки.
5. Розм. Сказати, вчинити щось різке, образливе або несподіване (наприклад, задати перцю, задати жару).