Словник Української Мови
Буква
1. Сума грошей або майнове благо, що передається однією стороною іншій у рахунок майбутніх платежів за договором як доказ укладення договору та забезпечення його виконання.
2. Переносно: ознака, попередня поява чого-небудь, що може розвинутися, проявитися у майбутньому; завдаття, завдаток.
Приклад 1:
Прийми ж сей спів, хоч тугою повитий, Та повний віри; хоч гіркий, та вільний, Твоїй будущині задаток, слізьми злитий, Твойому генію мій скромний дар весільний. Д[ня] 20 липня 1905 І Сорок літ проблукавши, Мойсей По арабській пустині Наблизився з народом своїм О межу к Палестині.
— Франко Іван, “Мойсей”