Словник Української Мови
Буква
АВАНС, -у, чол.
1. Грошова сума або інші матеріальні цінності, що видаються наперед у рахунок майбутніх платежів за виконану роботу, надані послуги, поставлений товар тощо.
2. перен. Довіра, підтримка, схвальна оцінка чиїхось дій, вчинків, намірів, що надаються наперед, до остаточного з’ясування результатів.
Приклад 1:
25/ХІ — 41 р. Олійник приніс мені (до редакції) шматок хліба, дві пачки цигарок і аванс за статтю «Україна живе» (до київ, газети) — 300 крб. Обіцяв, що дадуть мені трохи продуктів, — цю справу він уже погодив.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Приклад 2:
Вiн говорив: «Позаяк» (вiн так i говорив — «позаяк») йому видавали аванс й «позаяк» сьогоднi день його народження, вiн хоче трохи пошпацiрувати зi мною на бульварi й випити зi мною ж пляшку пива. Я погодилась — i ми пiшли.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”