1. Почати дрижати, тремтіти від холоду, страху, хвилювання або іншого сильного переживання.
2. Розпочати швидке, дрібне вібраційне коливання; здригатися, завібрувати (про предмети, явища).
-
задвигтіти
1. Почати дзижчати, дзвеніти, тремтіти від вібрації, видаючи характерний звук.
2. (переносно) Почати інтенсивно рухатися, тремтіти, здригатися (про велику кількість чогось або про масу людей).
3. (переносно) Про почуття, стан: раптово й сильно охопити, зворушити, спричинити внутрішнє хвилювання або тремтіння.
-
задвиготітися
Задвиготітися — почати швидко та безладно рухатися, метушитися, закрутитися в метушні.
-
задвиготіти
Почати дзижчати, дзвеніти, видавати високий вібруючий звук, схожий на дзижчання комах або роботу дрібного механізму.
Розпочати інтенсивне, швидке вібраційне коливання, тремтіння (про предмети, поверхні).
-
задаючий
Який задає, визначає основні параметри, напрямок або умови чогось; такий, що встановлює певні правила, критерії або вихідні дані.
У математиці, техніці та інформатиці: такий, що визначає початкові умови, конфігурацію або незалежні змінні в системі, процесі чи обчисленні (наприклад, задаючі параметри, задаючий сигнал).
-
задаючи
1. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “задавати”, що означає: ставлячи питання, звертаючись до когось із запитом, вимагаючи відповіді.
2. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “задавати”, що означає: визначаючи, встановлюючи певні умови, правила, параметри або напрямок для чогось.
3. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “задавати”, що означає: доручаючи, призначаючи для виконання (наприклад, урок, завдання, роботу).
4. Дієприслівник теперішнього часу від дієслова “задавати”, що означає: спричиняючи, ініціюючи щось, даючи початок певному стану, дії або процесу.
-
задачник
Збірник завдань, вправ або прикладів (переважно з математики, фізики, мови тощо) для практичного закріплення теоретичного матеріалу, що вивчається.
Рідше — людина, яка любить ставити іншим складні завдання або проблемні питання.
-
задачка
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “задача”: невелика, нескладна або цікава задача, часто вживається стосовно математичних, логічних вправ або життєвих ситуацій, що потребують розв’язання.
2. Розм. Про складне, заплутане або незвичайне питання, проблему або справу, які потребують кмітливості для вирішення.
-
задача-модуль
1. Спеціально організована навчальна задача, яка є складовою частиною модульної освітньої програми або курсу, спрямована на опанування конкретної теми, розділу чи компетентності та зазвичай має чітко визначені цілі, зміст, методи виконання та критерії оцінювання.
2. В інформатиці та програмуванні — самостійний, логічно завершений блок завдання або функціональності в рамках більшого програмного проекту, що розробляється, тестується або аналізується окремо.
-
задача
1. Питання, яке потребує розв’язання на основі певних знань, міркувань або обчислень; проблема, що вимагає розумового зусилля для її подолання.
2. Поставлена мета, яку необхідно досягти; завдання, що вимагає виконання.
3. У математиці, фізиці, інформатиці тощо: умова, що описує певну ситуацію і вимагає знайти невідому величину, довести твердження або виконати алгоритм.