1. Який виражає журбу, смуток, сум; сповнений задуми, зажурений.
2. Який викликає почуття журби, смутку; сумний, тужливий.
Словник Української Мови
1. Який виражає журбу, смуток, сум; сповнений задуми, зажурений.
2. Який викликає почуття журби, смутку; сумний, тужливий.
1. Почати відчувати журбу, смуток, засмутитися, занудьгувати.
2. (переносно) Почати хворіти, занепасти духом через хворобу.
1. Викликати в когось почуття журби, печалі, засмутити, зробити сумним.
2. (у пасивному стані) Почати сумувати, засмутитися, піддатися журбі.
Стан, коли людина перебуває в зажуреному настрої; смуток, журба, задума.
У прислівниковому значенні: з почуттям журби, смутку, легкого сумного задуму; сумно, зажурливо.
1. Який перебуває в стані журби, смутку, задуми; сумний, засмучений.
2. Який виражає журбу, смуток; сповнений задуми.
Зажура — власна назва села в Україні, розташованого в Обухівському районі Київської області.
Зажу́ватися — дієслово, що означає стати надто жуваним, перетворитися на однорідну масу внаслідок тривалого або інтенсивного жування.
1. Почати жувати, взяти в рот і почати розмелювати зубами їжу.
2. (переносно) Почати монотонно, одноманітно повторювати або виконувати щось, набуваючи ознак механічності або втоми.
Стати жовтим, набути жовтого кольору.