1. Забруднити кров’ю, зробити кривавим.
2. Завдати ран, спричинити кровопролиття.
3. Перен. Забарвити у червоний колір, надати вигляду, схожого на кров.
Словник Української Мови
1. Забруднити кров’ю, зробити кривавим.
2. Завдати ран, спричинити кровопролиття.
3. Перен. Забарвити у червоний колір, надати вигляду, схожого на кров.
1. Викреслюватися, перекреслюватися, закреслювати себе (у списку, реєстрі тощо).
2. Ставати непомітним, зникати з поля зору, зливатися з фоном (переважно про візерунок, колір).
3. Перен. Втрачати індивідуальність, ставати непомітним, нічим не вирізнятися серед оточення.
1. Проводити лінії, риски або знаки на чому-небудь (написаному, накресленому), щоб зробити його недійсним, нечитабельним або позначити для виключення.
2. Перен. Відкидати, визнавати недійсним, невірним або таким, що не має сили; відміняти.
1. Дія за значенням дієслова “закреслювати” — проведення ліній або рисок через щось написане або намальоване, щоб зробити це непомітним або недійсним.
2. Результат такої дії — лінії, риски або знаки, якими щось перекреслено.
3. (Перен.) Повне відкидання, усунення або скасування чогось, заперечення значення чогось.
1. Такий, що можна закреслити, викреслити або перекреслити лінією, рискою; призначений для закреслення.
2. У графічному дизайні та поліграфії: такий, що містить елемент (наприклад, текст), перекреслений лінією для позначення видалення, застарілості або спеціального візуального ефекту.
1. Відмовитися від чогось, відкинути, визнати недійсним; перекреслити.
2. (у лінгвістиці) Стати зайвим, непотрібним у тексті або мовленні, бути викресленим.
1. Провести лінію або лінії поверх чогось написаного чи намальованого, щоб показати, що це не має сили або підлягає виключенню; вилучити з тексту.
2. Перен.: Зробити непотрібним, скасувати, анулювати (наприклад, плани, домовленості, досягнення).
1. Такий, що перекреслений однією або кількома лініями, рисками; викреслений.
2. (перен.) Виключений, скасований, анульований; такий, що втратив чинність або значення.
1. (розм.) Розпалитися, розгорітися від іскри, кресаючи вогонь.
2. (перен., розм.) Раптово виникнути, спалахнути (про почуття, думку, конфлікт тощо).
1. Розпалити, роздобути вогонь за допомогою кресала, ударяючи ним об кремінь.
2. Перен., розм. Викликати, спровокувати якісь різкі почуття, дії або явища (наприклад, сварку, конфлікт).