1. (розм.) Покритися кривавими плямами, забруднитися кров’ю.
2. (перен., розм.) Почати кровоточити, отримати рану, через яку витікає кров.
-
закривуляти
1. (розм.) Забруднити кров’ю, закривавити; також — пошкодити, поранити до крові.
2. (перен., розм.) Викликати сильне збудження, захоплення або обурення; “розігріти” почуття.
-
закривний
1. Який стосується закривів, пов’язаний із закривами (рідко вживане слово, що означає кровопролиття, кровну помсту).
2. У кримінальному жаргоні: той, хто вчинив вбивство, кривавий злочин; кривавий злочинець.
-
закривлятися
1. (про обличчя, риси обличчя) набувати кривих, викривлених форм; спотворюватися, перекривлятися.
2. (перен., розм.) поводитися нещиро, удавано; кривлятися.
-
закривляти
1. Надавати чомусь криволінійної форми, робити кривим, зігнутим.
2. (перен., розм.) Викривляти, спотворювати (обличчя, міміку).
3. (перен., розм.) Поводитися нещиро, удавано, манірничати; говорити або писати вимушено, не природно.
-
закривляння
1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі (до 2020 року — у Рожнятівському районі).
2. (рідко) Дія за значенням дієслова «закривляти»; перебування у кривому, викривленому стані; викривлення.
-
закривлення
1. Медичний термін, що означає процес утворення кров’яного згустка (тромба) у просвіті судини або серцевій порожнині, що призводить до порушення або повної зупинки кровотоку.
2. У патології — стан організму, пов’язаний з порушенням системи згортання крові, що характеризується підвищеною схильністю до утворення тромбів у судинах.
-
закривлений
1. Який має на собі кров, забруднений кров’ю.
2. Який викликав кровопролиття, супроводжувався кровопролиттям; кривавий.
3. Який має колір крові; насичено-червоний, багряний.
-
закривка
1. Рідкісна назва для невеликого закритого приміщення або комірчини, часто вживається в діалектах.
2. У західних регіонах України — невелика шафа, комора або стелаж для зберігання посуду, продуктів або речей.
3. У деяких говірках — закритий ящик, скриня або відділення в меблях.
-
закривитися
1. Набути кривої форми, викривитися, зігнутися.
2. Перен. Змінити напрям, відхилитися від чогось прямого, правильного, чесного; стати криводушним.