1. Зробити кривим, викривити, надати чомусь форми, що відхиляється від прямої лінії.
2. Перен. Викривити, спотворити, надати неправильного напрямку або змісту (наприклад, думкам, фактам).
Словник Української Мови
1. Зробити кривим, викривити, надати чомусь форми, що відхиляється від прямої лінії.
2. Перен. Викривити, спотворити, надати неправильного напрямку або змісту (наприклад, думкам, фактам).
1. Переміщати, насувати щось так, щоб приховати, затулити відкриту поверхню чи вхід; ставати закритим.
2. Припиняти роботу, діяльність, доступ кудись; припиняти функціонування (про установу, заклад тощо).
3. Ховатися від чийогось погляду, заступати собою когось, щось; ставати невидимим.
4. Покриватися чимось (наприклад, хмарами, туманом), втрачати чіткість обрисів.
5. Ставати недоступним для сприйняття, розуміння; залишатися таємним, незрозумілим.
1. Розміщувати щось поверх чогось або перед чимось, щоб відділити, захистити, сховати від очей або перешкодити доступу.
2. Прикривати собою, затуляти від погляду, робити невидимим.
3. Перекривати вхід, вихід або отвір чимось, робити непрохідним.
4. Припиняти діяльність, функціонування, доступ до чогось або роботу чогось на певний час або назавжди.
5. Завершувати, ставити крапку в якійсь справі, процесі.
6. У спорті та грах: захищати, блокувати, стежити за суперником або перешкоджати його діям.
1. Дія за значенням дієслова “закривати” — переміщення або розташування чогось так, щоб закрити, прикрити, затулити, зробити недоступним для огляду, доступу, проходу тощо.
2. Припинення діяльності, функціонування або існування чогось (наприклад, установи, підприємства, закладу).
3. У техніці — завершальна стадія технологічного процесу або операція, що полягає у встановленні кришок, люків, клапанів тощо для герметизації або ізоляції.
1. (про рану, пошкодження шкіри) Покриватися закривавленою плівкою, засихаючою кров’ю; починати загоюватися з утворенням кірочки.
2. (перен., розм.) Загоюватися, заспокоюватися (про душевні рани, образи, конфлікти).
1. (мед.) Викликати появу крові на поверхні шкіри або слизової оболонки, зазвичай шляхом розтирання, подразнення або незначного пошкодження капілярів.
2. (перен., розм.) Завдавати комусь моральних страждань, приниження; глибоко ображати, ранити почуття.
1. Стан або властивість бути закривавленим; наявність ознак крові, слідів крові на чомусь.
2. Мед. Патологічний стан, при якому тканини організму просочені кров’ю або містять численні крововиливи.
1. (мед.) Патологічний стан, при якому кров потрапляє та накопичується в порожнині суглоба, зазвичай внаслідок травми.
2. (перен., рідк.) Забруднення, пляма від крові; процес забруднення кров’ю.
Забруднений кров’ю, покритий плямами крові.
1. Покритися кров’ю, стати кривавим.
2. Забруднитися кров’ю, набрати кров’ю.
3. Перен. Забарвитися у червоний, багряний колір (про небо, світанок тощо).