Словник Української Мови
Призначений для заморожування, швидкого охолодження до температури замерзання з метою тривалого зберігання (про апарати, пристрої, обладнання тощо).
Такий, що використовується в процесі заморожування, пов’язаний із ним (про технології, режими, потужність тощо).
1. Який піддався заморожуванню, охолодженню до низької температури з метою тривалого зберігання (про продукти харчування).
2. Який перебуває у стані призупинення, тимчасової недіяльності або блокування (про рахунки, активи, проекти, відносини тощо).
3. Який застиг від холоду, втратив рухливість або чутливість через вплив низької температури (про частини тіла).
4. Який покрився тонкою кіркою льоду внаслідок морозу (про ґрунт, воду тощо).
1. Втомитися до крайності, виснажитися від тривалої фізичної чи розумової праці, втратити сили.
2. Зазнати сильного голоду, знемогтися від недостатнього харчування.
3. (Розм.) Заснути міцним сном від втоми.
1. Довести до стану виснаження, виснажити сили, змусити страждати від голоду, спраги або важких умов існування.
2. Утримуючи в ув’язненні, довести до смерті або серйозного захворювання.
3. Розм. Сильно нагодувати, наїстися до ситості або переїсти.
4. Спец. Піддати морильній обробці (наприклад, шкіру, деревину); знищити шкідників (комах, гризунів) отруйними речовинами.
5. Діал. Задушити, вбити.
1. Який перебуває у стані крайнього виснаження, виснажений до межі; знесилений, зморений.
2. Який доведений до стану повного занепаду, знищення; зруйнований, знищений.
1. Довести себе до виснаження, виснажитися через надмірну працю, страждання або важкі умови життя; замучитися.
2. (Розм.) Сильно стомлюватися, дуже втомлюватися від якоїсь тривалої або напруженої діяльності.
1. Вбити когось, завдаючи тортур, жорстоких ударів або тривалої фізичної катування; закатувати до смерті.
2. (у переносному значенні) Довести когось до виснаження, знемоги через надмірну працю, страждання або постійні утиски; змучити.
1. Дія за значенням дієслова “замордувати” — доведення до виснаження, знемоги через систематичні утиски, жорстоке поводження або нестерпні умови існування.
2. Стан крайньої фізичної чи моральної виснаженості, знеможення, спричинений тривалими стражданнями, катуваннями або нелюдським ставленням.
1. Довести себе до виснаження, знемоги через надмірну працю, страждання або важкі умови життя; занапаститися, загнати себе.
2. (У пасивній формі) Бути доведеним до стану повного фізичного або морального виснаження; занапащений.
1. Вбивати, позбавляти життя когось, особливо жорстоко, зі знущаннями або тривалими тортурами; закатувати до смерті.
2. (У переносному значенні) Виснажувати, змушувати до надмірної, нелюдської праці; доводити до крайньої стомленості або виснаження.