Словник Української Мови
1. Збирати та зберігати щось у великій кількості на майбутнє, робити запаси чогось.
2. (у техніці, промисловості) Попередньо готувати, обробляти або складати деталі, матеріали для подальшого використання у виробництві.
3. (розм.) Їсти багато або швидко, наїдатися про запас.
1. Дія за значенням дієслова “запасувати” — накопичення, збирання чи заготовлення чогось у резерв, створення запасів (наприклад, продуктів, палива, матеріалів).
2. (у техніці, економіці) Процес формування та підтримки необхідного рівня резервних ресурсів, сировини або готових виробів для безперебійного функціонування виробництва або забезпечення потреби.
1. Забезпечити себе чимось у потрібній кількості на тривалий час, накопичити, наготувати щось про запас.
2. Отримати, придбати для себе щось у значній кількості, часто з відтінком значення набути багато чогось (переважно абстрактного).
1. Зібрати, наготувати щось у великій кількості для майбутнього використання; зробити запаси чогось.
2. Отримати, придбати собі щось у потрібній кількості для подальшого вжитку.
3. (перен.) Набути, накопичити певні знання, вміння, сили тощо для подальшої діяльності.
Запасоємність — властивість ґрунту, рослини або агроценозу накопичувати та утримувати певний обсяг вологи, доступної для живих організмів.
Запасоємність — показник, що характеризує максимально можливу кількість продуктів харчування, сировини, палива тощо, яку можна розмістити та зберігати на конкретному складському об’єкті або в транспортному засобі.
Запа́сочка — власна назва, зменшувально-пестлива форма від імені Запаска; традиційне українське жіноче ім’я.
Запа́сочка — розмовна назва традиційного елементу українського жіночого народного одягу, ужиткова спідниця-фартух, яку носили поверх понітки або плахти; зменшувальна форма від слова “запаска”.
1. Накопичувати, збирати запаси чогось для майбутнього використання; забезпечувати себе чимось у великій кількості на тривалий час.
2. (у спеціальних контекстах) Заносити, вносити дані, інформацію чи ресурси до спеціальної бази або сховища для подальшого зберігання та використання (наприклад, у комп’ютерних системах, бібліотечних каталогах).
1. Збирати, накопичувати щось у запас, створювати запаси чогось для майбутнього використання.
2. (у техніці, інформатиці) Зберігати дані, енергію або ресурси у спеціальному пристрої або формі для подальшого відтворення чи використання.
3. (розм.) Їсти багато або швидко, наче готуючись до тривалого голоду; наїдатися про запас.
1. Процес створення, накопичення або зберігання запасів (продуктів, сировини, матеріалів, ресурсів) на майбутнє, як правило, для забезпечення потреби в період дефіциту або на випадок надзвичайних ситуацій.
2. (У техніці, енергетиці) Процес або технологія накопичення енергії (наприклад, в акумуляторах, гідроакумулювальних станціях) для її подальшого використання.
1. Військовослужбовець, який перебуває в запасі (резерві) збройних сил і може бути призваний на службу у разі мобілізації.
2. Спортсмен, який входить до складу команди, але безпосередньо не бере участі в основному складі під час змагання; резервний гравець.
3. Застаріле: приміщення або спеціальна ємність для зберігання запасів чого-небудь (наприклад, палива, води).