1. Забезпечити себе чимось у потрібній кількості на тривалий час, накопичити, наготувати щось про запас.
2. Отримати, придбати для себе щось у значній кількості, часто з відтінком значення набути багато чогось (переважно абстрактного).
Словник Української Мови
Буква
1. Забезпечити себе чимось у потрібній кількості на тривалий час, накопичити, наготувати щось про запас.
2. Отримати, придбати для себе щось у значній кількості, часто з відтінком значення набути багато чогось (переважно абстрактного).
Приклад 1:
Мені слід запастися біноклем. Я нагадав про свій зір.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”